ВСТУП

Доброчесність не залишиться на самоті.

У неї обовязковознайдуться сусіди…

Конфуцій

Процес становлення китайських світоглядних ідеологій можна назвати консервативним. За свою трьохтисячолітню історію Китай зробив великий внесок у пізнання сутності буття. Але релігійний розвиток пішов по нетрадиційному шляху - шляху релігійного синкретизму, тривалому співжиттю трьох основних релігій: конфуціанства, даосизму і буддизму.

На вищому рівні серед ідеологів цих релігій чи світоглядних систем зберігалася спеціалізація духовних пошуків: конфуціанці мудрували, буддисти розмірковували над сутрами і вдавалися до медитацій, даосисти винаходили обереги й еліксири вічного життя.

Але провідне становище в китайському релігійному житі посідало конфуціанство.

Конфуціанський культ предків був доповнений буддійським і даосистським вченням про рай та пекло.

Буддизм і даосизм знайшли точки зіткнення у визнанні цінностей аскетизму, пустельництва та монастирського життя.

З кожного культу китаєць брав собі те, що відповідало його ідеологічним запитам, його релігій тім потребам.

В Китаї періоду імперій склалася практика впровадження офіційних культів з урахуванням вчень трьох основних релігій.

Офіційна ідеологія втручалася в релігію.

Релігія відверто використовувалася для виправдання і обґрунтування певних …

У сучасному Китаї більшість (ханці) сповідують даосизм (сюди офіційна китайська ідеологія включає і конфуціанство), народності хуей, уйгури, казахи, татари узбеки, дунсяни, салари і баоань - іслам; тибетці, монголи, юнгури - ламаїзм і буддизм; мяо і яо - християнство; орочі, евенки і даури - шаманство.

Метою даної роботи є розгляд проблематики дуалізму світоглядних ідеологій Китаю - конфуціанства та даосизму.