Антична філософія

курсовая работа

ВСТУП

Актуальність теми. Антична філософія являє собою сукупність філософських вчень, які розвивалися в давньогрецькому рабовласницькому суспільстві з кінця VII століття до нашої ери і в давньоримському рабовласницькому суспільстві, починаючи з II століття до нашої ери і до VI століття нашої ери.

Антична філософія - єдине і своєрідне явище в розвитку філософського пізнання людства. Вона складалась на основі перенесених зі Сходу в грецькі міста зародків астрономічних, математичних та інших знань, в результаті трансформації древньої міфології в мистецтві і поезії, в результаті зміни уявлень про природу і людину на відміну від міфології.

Аристотель, найвеличніший філософ стародавності, вчитель Александра Македонського, був разом з тим досить уважним і глибоким дослідником питань суспільного та політичного життя. Його „Політика”, вражаюча цінністю свого змісту, вплинула на політичні теорії багатьох наступних століть. Вона дає нам можливість дуже різносторонньо поглянути на грецьку державу. А його „Афінська політія”, порівняно нещодавно відкрита, залишається до наших часів найважливішим джерелом для вивчення історії Афін, її державного устрою та прослідкування впливу викладених в ній поглядів про державне управлення на імператора Александра Македонського.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період життя і правління Александра Македонського (356 - 323 р.р. до н. е.), так як відворити точну дату початку навчання майбутнього імператора Арістотелем неможливо. А вплив поглядів філософа на подальше управління вже дорослим імператором Македонською державою - є цілком очевидним.

Територіальні рамки - поширюються в межах кордонів спочатку Македонського царства, що еволюціонувало згодом в Македонську імперію, таким чином розширивши рамки дослідження.

Огляд історіографії. Тема дослідження опосередковано розкрита в працях із історії Стародавнього світу та у студіях з історії філософії. Наприклад, згадки про юність та навчання Александра Македонського можна віднайти в дослідженнях істориків Ф. Бойназарової [5], М. С. Грушевського [7], Р.Г. Симоненка [22].

Також багатий матеріал в своєму науковому доробку автор віднайшов в культорологічних працях М. Рябого [21] та Д.С. Ліхачьова [15]. Проте, не менш важливими виступають політологічні напрацювання [20], в яких особливо ретельно прослідковано наслідок впливу філософа Арістотеля на формування світогляду майбутнього імператора.

Добре відома висока оцінка, яку давали Арістотелю засновники сучасної політологічної думки. Як то В. С. Полікарпов [20], що називав його «найвеличнішим мислителем стародавності», «величним дослідником», «генієм», могутній голос якого оголошував цілі століття, «Олександром Македонським грецької філософії». Б. Кухта характеризує його як діалектика, який дослідив вже «... усі найсуттєвіші форми діалектичного мислення»[18]. М. Гранс писав про Арістотеля, що він «Будь-де, на кожному кроці, ставить питання саме про діалектику» [6].

Мета курсової роботи полягає у грунтовному висвітленні взаємопоєднаності діяльності двох величних постатей періоду античності - Александра Македонського та Арістотеля.

Згідно поставленої мети слід виконати наступні завдання:

· Дослідити філософські погляди Арістотеля на формування державного апарату;

· Висвітлити процес навчання Арістотелем майбутнього імператора Александра Македонського;

· Проаналізувати наслідки правління Александра Македонського через призму ідей видатного філософа.

Обєктом дослідження є взаємоповязаність життєвої долі Арістотеля та Александра Македонського.

Предмет дослідження становить культурний та політологічний взаємовплив Арістотеля та Александра Македонського, філософська думка старогрецькього філософі та її реалізація македонським імператором.

Структурно робота складається зі змісту, двох розділів, чотирьох підрозділів, висновків, списку використаної літератури та з трьох додатків.

Делись добром ;)