Науково-технічна революція та її соціальні наслідки
Сучасна форма науково-технічного прогресу, що зумовлює докорінні зміни продуктивних сил внаслідок застосування найновіших науково-технічних досягнень, дедалі більшого перетворення науки на базпосередню продуктивну силу, перехід до нового етапу розвитку великого машинного виробництва. Науково-технічна революція почалась в 50-х рр. 20ст Передумови її були підготовлені в кінці 19 – 1-й половині 20ст. в процесі революції у фізиці та інших галузях природознавства. Під впливом наукових відкриттів докорінно змінилися погляди щодо будови та форми матерії, виникли нові можливості застосування науково-технічних досягнень у матеріальне виробництво. В умовах науково-технічної революції принципово змінюється роль науки в суспільному виробництві. Вона за темпами свого розвитку випереджає виробництво і перетворюється на один з дійових факторів розвитку виробничого процесу. Суспільний процес стає неможливим без широкого розгортання наукових досліджень і швидкого впровадження їх у виробництво.
Внаслідок науково-технічної революції створюються можливості для розробки якісно нових підходів до з`ясування і використання фундаментальних закономірностей розвитку природи. Характерний перехід від описування й аналізу явищ і продуктів природи до синтезу їх, перетворення речовини, створення нових властивостей речей, процесів і керування ними. Великого значення набуває виникнення нових галузей знань – кібернетики, біофізики, біоніки та ін. Науково-технічна революція охоплює ріноманітні галузі науки і техніки, сфери людської діяльності, а також тауково-технічна революція впливає на знаряддя і предмети праці, технологію виробництва і організацію управління, тобто характер трудової діяльності людини.
На вищий ступінь свого розвитку піднімається велике машинне виробництво внаслідок впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва. Застосування електронно-обчислювальної техніки, верстатів з числовим програмним керуванням, дає змогу подолати обмежені можливості людини у сфері переробки інформації і управління виробництвом.
Таким чином, науково-технічна революція вимагає удосконалення структури суспільного виробництва, підвищення розвитку знань галузей, які забезпечують науково-технічний прогрес (1,с.267).
НТР – явище глобального характеру, воно охоплює як усі сторони внутрішнього життя певного суспільства, так і зовнішні сторони його життя. Розвиток науки і техніки сам по собі не залежить від того, в якій соціально-економічній системі він відбувається. Науково-технічний прогрес створює можливості для розвитку суспільства, а як використовуються наукові і технологічні досягнення – залежить від конкретної соціально-економічної будови суспільства.
Соціальні наслідки науково-технічної революції можна звести до таких основних груп:
-
загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища;
-
зміна змісту і характеру праці (збільшується питома вага творчих, пошукових функцій, що веде до стирання суттєвих відмінностей між людьми розумової і фізичної праці);
-
зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників та спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технології (це вивільняє трудові ресурси);
-
підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів;
-
прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності (перекачування трудових ресурсів із сільського господарства в промисловість, а з неї – в сфери науки, освіти, обслуговування). Це зумовлює конценрації населення в містах, поглиблення міграційних процесів, значне скорочення робочого і збільшення вільного часу (звітси можливість гармонійного розвитку особистості);
-
втрата людиної емоційності, інтелектуальне перенавантаження;
-
виникнення проблем біологічної і психологічної адаптації людини в звичайних та екстримальних умовах навколишнього середовища (надвисоких і наднизьких тисків, температур, електромагнітних полів, радіоактивності і т.д.).
Отже, виробничий потенціал країни в сучасних умовах залежить від ефективного використання найновітніших досягнень науки, техніки і технології
- 40. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Роль особи в історії
- 41. Філософське поняття, зміст, функції та форми культури
- 42. Культура та цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблеми кризи культури
- 43. Класифікація і функції цінностей
- 44. Поняття ціностей та їх види (культурні, духовні, соціально-політичні, інформаційні). Проблема справжнії і несправжнії цінностей
- 45. Поняття суспільства. Структура суспільства
- 46. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народ, народність, нація, етнос
- 47. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств
- 48. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес
- Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи
- 50.Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо
- Науково-технічна революція та її соціальні наслідки
- Досократичний період Античної філософії
- Моральнота логічна проблематика філософії Сократа
- Філософія Платона і платонізм: онтологія і гносеологія
- Філософія арістотеля та арістотелізм: онтологія та гносеологія
- Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм)
- Етапи розвитку та загальна х-ка середньовічного світогляду та філософії
- 58. Середньовічна патристика (Аврелій, східні отці церкви)
- Середньовічна схоластика (проблема універсалій)
- Віра і розум, філософія та теологія у Фоми Аквінського
- 61. Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження
- 62. Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу
- Загальна х-ка філософії Нового Часу: школи, представники, їдеї
- Емпіризм як науковий та політико правовий принцип (Бекон, Гоббс, Локк)
- Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (Декарт, Спіноза, Лейбніц)
- 66. Субєктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини( Юм , Берклі)
- 67. Концепції «природного права» , «суспільного договору» , «громадянського суспільства» та «правової держави» в філософії французького Просвітництва (Руссо , Монтескьє)
- 68. Характерні особливості Німецької Класичної Філософії ( Фіхте ,Шеллінг ,Гегель)
- 69. Гносеологічні та етичні погляди і.Канта
- 70. Напрямки,представники та тенденції сучасної неокласичної філософії хіх – хх ст.
- 71. Ідеї та напрями філософії прагматизму,позитивізму та неопозитивізму
- 72. Марксизм та його історичні інтерпретації в ленінізмі та лівому марксизмі
- 73. Класичний психоаналіз Фрейда та неофрейдизм Юнга та Фрома про побудову психіки та природу людини
- 74. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини
- 75. Сучасна феноменологія та герменевтика
- 76. Філософія постмодернізму
- 77. Особливості української філософії 14-18 століття,Києво-Могилянська академія
- 78. «Філософія серця» ,самопізнання,вчення про три світи у г.Сковороди
- 79. Філософія національної ідеї