47. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств
Агра́рне суспі́льство — поняття, що характеризує доіндустріальну стадію розвитку суспільства від виникнення продуктивного господарства до промислового перевороту, промислової революції. Синоніми аграрного суспільства — «традиційне суспільство» та «селянське суспільство». Поняття почало активно вживатися у 1950—60-ті роки внаслідок поширення концепції індустріального суспільства. Аграрне суспільство. На цьому етапі вже з'являється додатковий продукт, розвиваються торгівля, ремесла, зароджується держава. Система родинних зв'язків перестає бути основою соціальної структури суспільства.У «індустріальному суспільстві» формується, як зазначає Гелбрейт, нова класова структура. Вирішальною силою «індустріального суспільства» стає «клас освічених», складовою частиню якого є «техноструктура». Ця теорія Гелб-рейта, на його власне визнання, мала на меті спростувати марксистське вчення про протилежність інтересів праці та капіталу.Концепція «постіндустріального суспільства». Загальномето-дологічною основою концепції «постіндустріального суспільства» є еволюційний підхід до історичного розвитку і принцип технологічного детермінізму. Щоправда, останній доповнюється іншими принципами. Сам термін «постіндустріалізм» було запроваджено у науковий обіг англійським соціологом А. Пенті ще на початку XX ст. Він дав і його перше визначення: «стан суспільства, яке постане після розвалу індустріалізму». Він пропонував використати цей термін для роздумів про майбутнє у зв'язку з тим, «що індустріалізм приречено»'.Як сформована концепція «постіндустріалізм» склався в 70-х pp. і зв'язаний з ім'ям професора соціології Гарвардського університету Данієля Белла. Ще з кінця 50-х pp. він активно пропагував цю концепцію. 1967 року на конференції американських футурологів Белл сформулював завдання соціального прогнозування. А 1970 р. на VII Міжнародному соціологічному конгресі проголосив свою концепція «постіндустріального суспільства». 1973 р. Белл опублікував працю «Настання постіндустріального суспільства», що в ній оприлюднив найновіший удосконалений варіант концепції.Інформаційне суспільство — одне з численних понять низки концепцій, які конкретизують теорію постіндустріального суспільства (Даніель Белл). Найбільш репрезентованими є концепція її «третьої хвилі» (Елвін Тофлер) та І.с. (Лайнон, Масуда). Проміжне місце між ними займає теорія технотронного суспільства (Бжезинський). Основна ідея концепцій І.с. полягає у тому, що суспільство, котре раніше позначалося як постіндустріальне, швидко набуло ознак, які дають підстави стверджувати, що воно є інформаційним. Це означає, що основною ознакою цього суспільства є виробництво і поширення інформації, перетворення її на головний вид послуг, на товар і навіть на владу.
- 40. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Роль особи в історії
- 41. Філософське поняття, зміст, функції та форми культури
- 42. Культура та цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблеми кризи культури
- 43. Класифікація і функції цінностей
- 44. Поняття ціностей та їх види (культурні, духовні, соціально-політичні, інформаційні). Проблема справжнії і несправжнії цінностей
- 45. Поняття суспільства. Структура суспільства
- 46. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народ, народність, нація, етнос
- 47. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств
- 48. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес
- Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи
- 50.Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо
- Науково-технічна революція та її соціальні наслідки
- Досократичний період Античної філософії
- Моральнота логічна проблематика філософії Сократа
- Філософія Платона і платонізм: онтологія і гносеологія
- Філософія арістотеля та арістотелізм: онтологія та гносеологія
- Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм)
- Етапи розвитку та загальна х-ка середньовічного світогляду та філософії
- 58. Середньовічна патристика (Аврелій, східні отці церкви)
- Середньовічна схоластика (проблема універсалій)
- Віра і розум, філософія та теологія у Фоми Аквінського
- 61. Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження
- 62. Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу
- Загальна х-ка філософії Нового Часу: школи, представники, їдеї
- Емпіризм як науковий та політико правовий принцип (Бекон, Гоббс, Локк)
- Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (Декарт, Спіноза, Лейбніц)
- 66. Субєктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини( Юм , Берклі)
- 67. Концепції «природного права» , «суспільного договору» , «громадянського суспільства» та «правової держави» в філософії французького Просвітництва (Руссо , Монтескьє)
- 68. Характерні особливості Німецької Класичної Філософії ( Фіхте ,Шеллінг ,Гегель)
- 69. Гносеологічні та етичні погляди і.Канта
- 70. Напрямки,представники та тенденції сучасної неокласичної філософії хіх – хх ст.
- 71. Ідеї та напрями філософії прагматизму,позитивізму та неопозитивізму
- 72. Марксизм та його історичні інтерпретації в ленінізмі та лівому марксизмі
- 73. Класичний психоаналіз Фрейда та неофрейдизм Юнга та Фрома про побудову психіки та природу людини
- 74. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини
- 75. Сучасна феноменологія та герменевтика
- 76. Філософія постмодернізму
- 77. Особливості української філософії 14-18 століття,Києво-Могилянська академія
- 78. «Філософія серця» ,самопізнання,вчення про три світи у г.Сковороди
- 79. Філософія національної ідеї