Гуманітарне наукове знання в межах механістичної картини світу (XVII-XVIII століття)

курсовая работа

Вступ

Під науковою картиною світу звичайно розуміють найбільш загальне зображення реальності, в якому зведені у системну єдність усі наукові теорії, що допускають взаємне узгодження. Іншими словами, картина світу - це цілісна система уявлень про загальні принципи і закони будови природи. Наукова картина світу дає людині розуміння того, як влаштований світ, якими законами він управляється, що лежить в його основі і яке місце займає сама людина у Всесвіті. Відповідно, під час революції ці уявлення змінюються докорінним чином.

Історія людства знає дві глобальні наукові революції: XVI - XVII ст. і науково-технічну революцію XX ст., які привели до кардинальної зміни уявлень про фундаментальні основи світобудови, простір, час і відповідно картини світу. Наукова революція XVI - XVII ст. була революційним стрибком перш за все в науках, що вивчають механічну форму руху матерії. В результаті відбулося становлення класичного природознавства, яке у свою чергу створило, так звану, механістичну картину світу. Становлення механістичної картини світу повязують з іменами Галілея, Кеплера, і особливо, Ньютона. ЇЇ формування відбувалося декілька сторіч і завершилося практично лише в середині XIX ст.

Основу цієї картини світу складає ідея атомізму, згідно з якою всі тіла складаються з неподільних першоелементів-атомів, що знаходяться в безперервному тепловому русі. Саме вони є «цеглинами» світобудови. Взаємодіючи один з одним, атоми утворюють молекули і врешті-решт всю матерію Всесвіту. При цьому взаємодія будь-яких тіл відбувається як при їх безпосередньому контакті, так і на відстані (тяжіння). Вирішуючи проблему взаємодії тіл на відстані, Ньютон запропонував принцип дальнодії. Згідно даному принципу взаємодія між тілами відбувається миттєво, незалежно від відстані. Причини ж самої взаємодії у даній картині світу залишилися незясованими. Ще одним першоелементом буття є всепроникний ефір, який заповнює весь простір і є середовищем, в якому розповсюджується світло.

Г. Башляр Башляр Г. Новый рационализм / Гастон Башляр / Перевод с французского Ю. Сенокосова, М. Туровера. Предисловие и общая редакция А. Ф. Зотова. - М.: Прогресс, 1987. - 376 с., а також В.Н. ПорусПорус В.Н. Многомерность раціонального / Вадим Натанович Порус // Эпистемология & философия науки. - 2010. - Т.XXIII. - №1. - C.5 -16, П.П. Гайденко Гайденко П.П. Научная рациональность и философский разум / Пиама Павловна Гайденко. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - 528 с., С.С. Аверінцев Аверинцев С.С. Два рождения европейского рационализма и постейшие реальности литературы / Сергей Сергеевич Аверинцев // Человек в системе наук. - М.: Наука, 1989. - С. 332 - 342. та інші, досліджували феномен раціонального. Вчені розглянули різні критерії раціональності, проаналізували еволюцію уявлень про раціональне в історії філософії, а також розкрили роль наукової раціональності в розвитку науки. Але технічна раціональність не була обєктом їх досліджень.

Коли ж філософами досліджується проблема взаємозвязку наукового і технічного знання, або філософського і технічного - як в працях Л. Мемфорда, Р. Мертона, Ж. Еллюля, а також В. І. Бєлозєрцева, Я. У. Сазонова, В. П. Каширіна, А.М. Розіна, В. Г. Горохова, - то феномен раціональності не розглядається як основний обєкт дослідження.

Актуальність теми роботи визначається тим, що для розуміння тенденцій еволюції картин світу та місця в них гуманітарних наук, вивчення етапів становлення та принципів механістичної картини світу є важливим, оскільки ці ідеї ініціювали докорінну зміну наукової картини світу того часу.

Метою роботи є дослідження передумов виникнення, становлення та місця гуманітарних наук у механістичній картині світу XVII - XVIII століття.

Мета передбачає виконання наступних задач:

- розглянути передумови виникнення механістичної картини світу;

- висвітлити основні принципи та концепції механістичної картини світу;

- взаємозвязок та місце гуманітарного знання в механістичній картині світу.

Обєктом роботи виступає дослідження місця гуманітарної науки у механістичній картині світу.

Предметом є процес становлення теорій механістичної картини світу.

Методологічною та джерельною базою роботи виступають праці відомих філософів та науковців, які зробили вагомий внесок у становлення означеної концепції - Г. Галілей Галилей Г. Диалог о двух главнейших системах мира - птоломеевой и коперниковой./ Галилео Галилей. - М.-Л.: ГИТЛ, 1948. - 562 с., Ф. Бекон, П-С. Лаплас Лаплас П. С.Изложение системы мира. / Пьер-Симон Лаплас. - Л.: Наука, 1982. - 376 с., Р. Декарт, П. Гассенді, Б. Спіноза, Дж. Локк Локк Дж. Сочинения в трех томах: Т. 3. / Дон Локк. - М.: Мысль, 1988.- 668 с., Г. Лейбніц, І. Ньютон Ньютон И. Математические начала натуральной философии / Исаак Ньютон / Перевод с латинского и примечания А.Н. Крылова - М.: Наука, 1989. - 688 с., а також вчених філософів, істориків науки, які досліджували етапи становлення механістичної картини світу.

Хронологічні рамки роботи визначені темою і охвачують період XVII - XVIII століття.

Делись добром ;)