Вчення про субстанцію Б. Спінози і Г. Лейбніца

реферат

Вступ

Філософія Нового часу починається в XVII ст. В цей час найважливішим обєктом дослідження філософії стає природа і джерела знань. І тому у звязку з полемікою щодо предмету цих досліджень сформувалися два визначні філософські напрямки: емпіризм і раціоналізм.

Раціоналісти (від лат. „розум”) джерелом і критерієм достовірного знання вважали тільки розум, на відміну від емпіристів (від лат. „досвід”), які головну роль відводили чуттєвому пізнанню, досвіду, експериментальному дослідженню конкретних фактів. Ідеї та принципи розуму закладені, на думку раціоналістів, у загальних поняттях, у правилах логіки і в законах математики.

Представниками раціоналізму були філософи Рене Декарт, Б.Спіноза і Г. Лейбніц. Саме ознайомлення з основними напрямами вчень про субстанцію Б. Спінози і Г. Лейбніца є метою мого реферату, а проведення порівняльної характеристики їх вчень - завданням. Актуальність цієї теми полягає в тому, що проблема субстанції, яка була основною в ХVII ст., і на сьогодні продовжує бути темою обговорення прихильників і опонентів раціоналізму, при цьому цей філософський напрямок набуває нових підходів і відбувається його подальший розвиток і обґрунтування. А у його опонентів зявляються нові аргументи та докази на користь своєї точки зору.

Тепер розглянемо вчення про субстанцію Б. Спінози та Г. Лейбніца.

Делись добром ;)