40. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Роль особи в історії
Діалектичному синтезу необхідності і свободи передувало історично зростаюче усвідомлення їх граничної протилежності. Науковим підґрунтям цього усвідомлення були успіхи механічного детермінізму – спочатку у вченні про природу, а потім і у антропології – у вченні про людину. Це властиво для XVII і XVIII століть. Поняття необхідності завоювало всю область дійсності. Його визнали не тільки для індивідуальних тіл з їх механічним рухом, з їх інерційними силами. Під панування необхідності був поставлений не тільки світ фізичної природи, але і світ психічної причинності. Вже в античному матеріалізмі Демокріта атомістична теорія душі стерла межу між психічним і фізичним. Необхідність із божої сили, що править долями людей, перетворилась у вихор атомів. Для Демокріта свобода ще не стає гострою проблемою пізнання думки. Свобода повинна бути знайдена в умовах самої необхідності.Це одна із великих задач філософії. Cтоїки, Спіноза, Прістлі трактували свободу як пізнану необхідність, доводячи, що людина, пізнавши необхідність, усвідомивши її як дійсно необхідне, діє у згоді з нею і тим самим поступає вільно. Необхідність трактувалась як первинна, а свобода розглядалася як вторинна, похідне. Отже, особистість – система соціально значущих рис, що характеризує людину як члена суспільства. Визначається певною системою суспільних відносин, культурою, обумовлена також і біологічними особливостями. Особистість володіє цілою низкою моральних якостей (позитивних і негативних), що носять соціально значущий характер. Ця система динамічна, рухлива, але водночас і доволі стійка. І відіграє важливу роль у історії людства.
У російській філософії велику увагу питанню особистості приділяв В. Соловйов. Він вважав, початком прогресу від вищого до нижчого у суспільстві є особистість в силу властивого їй необмеженого прагнення до кращого. Особистість – динамічний елемент, а дане суспільство – статистична сторона людського життя. Отже, існує дуже багато різноманітних поглядів на роль постаті в історії. Це й зрозуміло, бо скільки людей, стільки й думок. На мою думку, особистість дійсно відіграє важливу роль в історії. Приклад: з 1648 по 1676 роки тривала Національна революція українського народу. Почав її справді видатний син українського народу Богдан Хмельницький, і під його проводом українці здобули ряд яскравих перемог. Однак після його смерті у 1657 році ситуація змінилася - не знайшлося людини, яка б могла гідно продовжити справу Хмельницького. З іншого боку, Хмельницький діяв не сам - за ним стояв майже весь український народ. Отже, правий і Х. Ортега-і-Гассет, що наголошував на значенні мас в історії. Тому саме спільні дії сильних особистостей і народу зумовлюють прогрес людства.
- 40. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Роль особи в історії
- 41. Філософське поняття, зміст, функції та форми культури
- 42. Культура та цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблеми кризи культури
- 43. Класифікація і функції цінностей
- 44. Поняття ціностей та їх види (культурні, духовні, соціально-політичні, інформаційні). Проблема справжнії і несправжнії цінностей
- 45. Поняття суспільства. Структура суспільства
- 46. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народ, народність, нація, етнос
- 47. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств
- 48. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес
- Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи
- 50.Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо
- Науково-технічна революція та її соціальні наслідки
- Досократичний період Античної філософії
- Моральнота логічна проблематика філософії Сократа
- Філософія Платона і платонізм: онтологія і гносеологія
- Філософія арістотеля та арістотелізм: онтологія та гносеологія
- Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм)
- Етапи розвитку та загальна х-ка середньовічного світогляду та філософії
- 58. Середньовічна патристика (Аврелій, східні отці церкви)
- Середньовічна схоластика (проблема універсалій)
- Віра і розум, філософія та теологія у Фоми Аквінського
- 61. Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження
- 62. Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу
- Загальна х-ка філософії Нового Часу: школи, представники, їдеї
- Емпіризм як науковий та політико правовий принцип (Бекон, Гоббс, Локк)
- Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (Декарт, Спіноза, Лейбніц)
- 66. Субєктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини( Юм , Берклі)
- 67. Концепції «природного права» , «суспільного договору» , «громадянського суспільства» та «правової держави» в філософії французького Просвітництва (Руссо , Монтескьє)
- 68. Характерні особливості Німецької Класичної Філософії ( Фіхте ,Шеллінг ,Гегель)
- 69. Гносеологічні та етичні погляди і.Канта
- 70. Напрямки,представники та тенденції сучасної неокласичної філософії хіх – хх ст.
- 71. Ідеї та напрями філософії прагматизму,позитивізму та неопозитивізму
- 72. Марксизм та його історичні інтерпретації в ленінізмі та лівому марксизмі
- 73. Класичний психоаналіз Фрейда та неофрейдизм Юнга та Фрома про побудову психіки та природу людини
- 74. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини
- 75. Сучасна феноменологія та герменевтика
- 76. Філософія постмодернізму
- 77. Особливості української філософії 14-18 століття,Києво-Могилянська академія
- 78. «Філософія серця» ,самопізнання,вчення про три світи у г.Сковороди
- 79. Філософія національної ідеї