24. «Філософія серця» Юркевича.

Відомим філософом 2 пол 19 ст. був Юркевич, професор Київ Духовної академії. У 1860 р він опублікував статтю «З науки про людський дух», де виступив проти матеріалізму Л. Фейєрбаха та М. Чернишевського. Юркевича не задовольняла не тільки матеріаліст, а й ідеаліст філософія, він критикує діалектику Гегеля. У його філософ с-мі провідною фігурою є індивід особа, суть якої становить не розум, а серце. Оскільки в основі світу лежить божественна мета, яку здійснюють люди, то вона може бути пізнана не головою, а серцем. Між мозком і духовною дія-стю існує не причинний, а лише ідеальний, «доцільний» зв'язок, в основі якого лежить духовна суть. Важає неможливим, щоб свідомість походила з матерії. Таким чином, він активно виступає проти матеріалізму, стверджуючи, що ост неспроможний зрозуміти суть свідомості, руху і відтворити прав картину світу. За вічно змінними явищами природи, які сприйм нашими органами чуття, він як філософ намагався знайти незмінну ідею об'єкта; в цій ідеї мислення і буття тотожні. Істина відкрив не лише мисленням, а й "серцем", оскільки пошук істини пов'язаний з реліг і моральн прагненнями людини. У цьому процесі сходж до істини знання пов'яз з вірою, яка є могутнішим фактором, ніж просто емпір зміст мислення. Без любові, говорив Юркевич, не можна пізнати Бога; найвища сходинка в процесі сходж до абсол, до Бога, є вже містичн спогляд.

Отже, філософ погляди Юркевича можна охарактеризувати як теолог ідеалізм. Біблію він вважає єдиним шляхом до знання. Істину ми маємо в біблійному вченні про серце, де зосереджується духовне життя людини.