Тема 4. Філософська думка середніх віків.

Формування християнства як державної і світової релігії. Поняття теоцентризма. Монотеїзм. Патристика, її ідеї і пізнавальне значення. Архетипи середньовічної свідомості: Бог і світ; віра та розум; Дух; одкровення. Проблема співвідношення віри і знання, душі і тіла, науки і релігії. Людина і світ у християнській філософії. Середньовічні погляди на закон, історію і майбутнє людства. Номіналізм та реалізм. Твори “отців церкви”. Ориген: спроба систематизації християнського вчення; поєднання християнства з платонізмом. Аврелій Августин: цілісна система християнського вчення; занурення у світ людської особистості; концепція процесу історичного розвитку. П. Абеляр: нове тлумачення співвідношення віри та знання, поміркований номіналізм. Фома Аквінський: використання ідей Аристотеля для систематизації християнського світогляду; п’ять доказів буття Бога; фундаментальна структура метафізики; вчення про душу. Роджер Бекон: критика схоластики (п'ять заперечень); обґрунтування наукової методології. Вільям Оккам: радикальний номіналізм; теорія двоїстої істини. Мейстер Екхарт – засновник німецької філософської містики.

Література: [1-3,6-,9,12,22-29].