192-Н-ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Питання до екзамену

Предмет історії філософії та особливості філософського мислення.
Основні методи і функції історії філософії.
Історія філософії як наука та принципи її періодизації.
Основні принципи та критерії періодизації історико-філософського процесу.
Визначте специфіку соціально-політичної і морально-етичної проблематики філософії Китаю й Індії.
Охарактеризуйте уявлення про основні першоелементи світу філософії Китаю й Індії.
Назвіть основні відмінності між філософськими школами Давнього Китаю.
Назвіть основні відмінності між філософськими школами Давньої Індії.
Визначте філософський зміст буддизму.
Сформулюйте і поясніть чотири благородні істини в буддизмі.
Назвіть і охарактеризуйте основні класичні книги китайської освіченості.
Назвіть і охарактеризуйте перші культурні пам’ятники Давньої Індії.
Філософське вчення видатного мислителя Конфуція.
Специфіка уявлень про людину і світ у філософії Античності.
Які процеси і явища громадського життя сприяли розвитку філософської думки в Давній Греції.
Проблема начала, буття, космосу і мікрокосму.
Питання мудрості і пізнання у творах філософів Давньої Греції і Риму.
Парадокси державної справедливості в творах античних філософів.
Дайте порівняльну характеристику основних філософських положень шкіл Давньої Греції.
Сократівський поворот до людини у філософії Давньої Греції.
Основні ідеї філософії Платона.
Людина і світ у філософії Аристотеля.
Філософія епохи еллінізму і Римської імперії.
Діалектика в античній філософії (Геракліт, Зенон, Сократ, Аристотель).
Значення і вплив філософії Давньої Греції і Риму на становлення і розвиток світової філософської думки.
Загальна характеристика філософії Середніх віків, основні етапи її розвитку.
Основні напрями Середньовічної філософії.
Людина і світ у християнській філософії.
Вчення Аврелія Августина про природу, людину та історію.
Вчення Фоми Аквінського про співвідношення віри і розуму, науки і релігії.
Загальна характеристика та світоглядні засади епохи Відродження.
Гуманізм і проблема цілісності людської одиничності.
Натурфілософія епохи Відродження.
Геліоцентризм М. Коперніка та пантеїзм Д. Бруно.
Реформація і її світоглядні ідеї.
Проблеми взаємовідношення людини, суспільства і держави (Н. Макіавеллі, Т. Мор, Ф. Рабле та ін.).
Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість.
Характеристика головних філософських напрямів епохи Нового часу.
Визначте принципові зміни в науковій і філософській картині світу, що відбулися в період Нового часу.
Проаналізуйте суть емпіризму та проблеми методу філософії Ф. Бекона.
Охарактеризуйте дуалізм філософії Р. Декарта і його вчення про “вроджені ідеї” та дедуктивний метод.
В чому полягає суть і обмеженість сенсуалістичної теорії пізнання Дж. Локка.
Проблема субстанції у філософській думці Нового часу (Б. Спіноза, Г. Лейбніц).
Яку роль у філософському осмисленні історичного процесу зіграло вчення про “суспільний договір”.
Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм.
На базі яких соціальних і духовних передумов сформувався “юридичний світогляд”.
Що було характерним для філософського осмислення сутності і природи людини в епоху Просвітництва.
Історичні умови формування класичної німецької філософії, її основні риси.
Людина і світ у філософії І. Канта.
Розкрийте основні принципи теорії пізнання І. Канта, її позитивні сторони і недоліки.
Проаналізуйте гуманізм та етичні погляди І. Канта та їх історичне значення.
Об’єктивний ідеалізм і діалектика Г. Гегеля.
Покажіть суперечність між методом і системою філософії Г. Гегеля, як її слід подолати.
Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха.
З’ясуйте вплив класичної німецької філософії на розвиток вітчизняної філософської думки, українського романтизму.
Культурно-історична основа українського світоглядного менталітету.
Визначте процес формування філософської і соціально-політичної думки Київської Русі.
Давньослов’янська міфологія – колиска філософської думки України-Русі.
Філософська думка на України до виникнення Київської Русі.
Сформулюйте, які моральні проблеми ставили і вирішували мислителі Київської Русі.
Проблема людини, мудрості і пізнання у філософії “книжництва”.
Світоглядні наслідки “зустрічі” язичництва і християнства в Київській Русі.
Розвиток реформаційних і гуманістичних ідей в Острозькій академії та братських школах.
Філософія в Києво-Могилянській академії.
Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів.
Г. Сковорода – фундатор філософії українського духу.
“Філософія серця” Г. Сковороди.
Український символізм і “кордоцентризм”.
Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства.
Філософські і соціально-етичні погляди Ф. Прокоповича.
“Філософія серця” П. Юркевича та його трактування поняття свідомості.
Філософські погляди Т. Шевченка та їх значення для формування самосвідомості українського народу.
Основні філософські погляди українських демократів: В. П. Драгоманов, І. Я. Франко.
Київська екзистенціальна філософія ХХ ст. (Бердяєв, Шестов, Зеньківський).
Філософія української діаспори (Чижевський, Лисяк-Рудницький, Мірчук та ін.).
“Філософія серця” і київська російськомовна школа.
Світоглядно-філософська ситуація в Радянській і пострадянській Україні.
Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення.
Вплив науково-технічної революції на розвиток філософії, її ідейний зміст й орієнтації.
Визначте основні напрями сучасної Західної філософії.
Діалектичний і історичний матеріалізм.
Розкрийте суть “філософії життя”, основних її варіантів.
Розкрийте суть сучасного екзистенціалізму, його фундамент і різновиди.
Якщо екзистенціалізм, за виразом одного з його класиків – “гуманізм”, тоді у чому саме це виявляється.
Особливості релігійної філософії ХХ ст.
Покажіть співвідношення між розумом і вірою в неотомізмі.
Філософська антропологія про людину.
Назвіть основні філософські засади позитивізму та неопозитивізму.
Фрейдизм і неофрейдизм у сучасній антропології.
Людина у сучасній філософії. Проблема необхідності, свободи і смислу існування.
Які задачі ставить перед собою сучасна філософська думка для вирішення глобальних проблем людства.

Содержание