Передмова

Світ, в якому ми живемо, вступає в XXI сторіччя у всій своїй складності і суперечності. Однак, через зигзаги людського розвитку неухильно проходить генеральна лінія соціального прогресу – сходження людства до вищих форм суспільного буття. За останні десятиріччя світ невпізнанно змінився, сталася зміна цінностей, змінилася структура протиріч. Ми все більш виразно виявляємо, що від кожного з нас потрібна здатність усвідомленої, розумної орієнтації в навколишній реальності. Але здібність до розумного мислення у людини не є природженою – їй необхідно навчатися, при цьому краща школа розумного мислення засвоєння вищих досягнень філософської культури. Життєва, практична філософія є у всіх людей незалежно від того, чи знайомі вони з вченнями різних мислителів. Однак у тих, хто стикається з філософською мудрістю в юності, в період становлення особистості, процес формування переконань набуває особливі психологічні форми. Філософія, виступаючи “квинтессенцією свого часу”, як зазначав Г. Гегель служить для них як би каталізатором, прискорює процес формування світогляду, робить його всебічним і цілеспрямованим.

Ідеї і переживання, точки зору і життєві позиції людей перевіряються в філософських пошуках і сумнівах. З них поступово викристалізувалася система переконань, підкріплена історичним досвідом людства. Але на цьому роль людства не закінчується. Протягом всього життя філософствуючий розум продовжує екзаменувати і випробовувати ті думки і погляди, які людина прийняла або має намір прийняти. Філософія не дозволяє жити сьогоднішнім днем, вона перетворює, як відмічав І. Сковорода, сини дня в сини віку. Звертаючись до філософії, ми перевіряємо себе, переконуємося в правильності або помилковості стихійно виробленої життєвої мудрості.

Філософські знання і переконання, філософська культура особистості є невід’ємним компонентом загальної культури. В філософії отримали теоретичне вираження соціальна самосвідомість людей, їх загальні ідеали і цінності. Філософія є інтегративним способом духовного освоєння суспільно-історичної практики. “Щоб зрозуміти епоху або націю, – відмічав Б. Рассел, – ми повинні зрозуміти її філософію”.

В умовах динамічного наростання економічних, соціальних і інших протиріч стає особливо важливим людське вимірювання інженерної діяльності. Необхідність її гуманістичної орієнтації породжує цілий комплекс світоглядних проблем. Філософія як особлива форма суспільної свідомості, сприяє виробленню цілісної системи поглядів на об’єктивний світ і місце в ньому людини, на відношення людини до навколишньої дійсності і самої себе, а також формує зумовлені цими поглядами основні життєві позиції цих людей, їх переконання, ідеали, принципи пізнання і діяльності. Звичайно, світогляд – це не тільки сукупність загальних відомостей про світ. Це одночасно і усвідомлені інтереси і ідеали, правові і етичні норми, соціальні пріоритети і гуманістичні цінності, все те, що визначає вибір поведінки людини в житті. Відомо, що саме філософія дає розуміння діалектико-матеріалестичної методології природич о-наукового і соціального пізнання, сприяє формуванню творчого мислення студентів.

Природні, математичні, технічні, соціальні науки, пізнаючи світ, розчленовують його. Синтез знання в кожній з цих наук обмежується її об’єктом, і тому цілісної картини світу не виникає. Таку єдину картину світу створює філософія у вигляді самих загальних законів природи, суспільства і людського мислення. Філософія, виконуючи свої функції, озброює людину знанням загальних принципів, спираючись на які вона отримує можливість орієнтуватися в складній системі знань і відносин об’єктивної дійсності, виробити до неї своє відношення.

Велика роль філософії в обгрунтуванні подальших перспектив соціально-економічного розвитку України. Тому на своєчасному етапі ми потребуємо фундаментальних досліджень всіх сфер суспільного життя, в об’єктивних висновках, розробках і рекомендаціях суспільних наук, використанні їх в економіці і політиці на благо суспільства.

Основний задум автора посібника – розкрити зміст програми курсу філософії через виклад історії філософії і основних філософських течій, теорії філософії і соціальної філософії. Такий підхід дозволить людині, що вивчає філософію, ознайомитися з філософською проблематикою в її історичному контексті і прослідити її розвиток протягом існування цивілізації. Тексти лекцій забезпечують велику доступність їх засвоєння, це в чималій мірі досягається введенням початкових понять кожної теми, перекладом їх на німецькиу (D), англійську (Е), французьку (F) і іспанську (Es) мови.

Разом з тим, автор розуміє, що в межах учбового курсу неможливо розкрити все багатство і різноманіття філософських проблем, напрямів і вчень. Мета автора – допомогти людині, що вивчає філософію, скласти собі первинне уявлення про предмет філософії і її призначення, про найважливіші школи і течії, видатні мислителі, про розв’язання “вічних” людських проблем, починаючи із загальної картини світу і кінчаючи глобальними проблемами сучасності. Знання філософії допоможе читачеві виробити певну життєву позицію і дозволить швидше вирішувати особисті, професійні і суспільні проблеми, що встають перед ним.