Німецька класична філософія
У другій половині XVIII ст. центр європейської філософської думки перемістився з Англії та Франції в Німеччину, яка значно пізніше від своїх західних сусідів стала на шлях буржуазних трансформацій. Саме тут напередодні буржуазних перетворень виникають ідейні пошуки і духовне піднесення, що охопили все суспільство, в тому числі й філософію. Сформувалась філософська традиція, в межах якої вдалося переосмислити багато проблем, над якими безуспішно билася попередня філософська думка. Одна їх група мала гносеологічний характер: протистояння емпіризму й раціоналізму, детермінізму і свободи волі; друга — онтологічний (стосувалася буття людини): протиріччя між натуралістично-механістичним світоглядом і специфікою буття людини, яке виходило поза межі цього світогляду.
Німецьку класичну філософію сформували І. Кант, І. Фіхте, Ф.-В.-Й. Шеллінг, Г.-В.-Ф. Гегель, Л. Фейєрбах. Певною мірою до цієї традиції можна зарахувати філософію К. Маркса, принаймні категоріальний апарат і стиль мислення Маркса не виходить за її межі.
Філософів, які належать до німецької класичної філософії, споріднює зміщення центру дослідження від об'єкта до суб'єкта, в онтологічному аспекті — від природи до історії і культури. Відбувається переосмислення і самого суб'єкта. Якщо раніше він мислився як певна духовна субстанція, що пасивно відображала світ, то в німецькій класичній філософії суб'єкт постає як творча діяльність (Кант), як дух, що перебуває в історичному розвитку (Гегель), як людство, яке здійснює історичний поступ на основі практичної діяльності (Маркс). Іншими словами, суб'єкт мислиться як діяльність, яка у філософії після Канта все більше набуває історичного характеру, перетворюється на культуротворчу діяльність, вільне самотворення.
- Філософія
- 3. Філософське розуміння світу
- 4. Філософія людини
- 5. Філософія і суспільство
- Німецька класична філософія
- Критична філософія і. Канта
- Суб'єктивний ідеалізм і. Фіхте
- Об'єктивний ідеалізм ф.-в.-й. Шеллінга
- Система ідеалістичної діалектики г.-в.-ф. Гегеля
- Філософія л. Фейєрбаха
- Філософія марксизму
- Прагматизм
- Ірраціоналізм у сучасній філософії
- «Філософія життя»
- Феноменологія
- Екзистенційна філософія
- Філософська думка часів Київської Русі
- Філософія українського Відродження та бароко
- Філософія г. Сковороди
- Філософія Просвітництва й романтизму в Україні
- Філософія української національної ідеї
- Вчення про світ
- Підстави існування світу
- Сфери буття світу
- Основні категорії онтології
- Діалектика парних категорій та їх методологічна функція
- Проблема свідомості в історії філософії
- Свідомість в контексті відношень людини до світу і до власного тіла
- Виникнення свідомості
- Ознаки (властивості) свідомості та її структура
- Сутність пізнання у філософській традиції
- Чуттєве та раціональне в пізнанні
- Методологія наукового пізнання
- Проблема істини в пізнанні
- Класифікація цінностей
- Функції цінностей
- Оцінка та істина
- Натуралістична (наукова) антропософія
- Філософські проблеми антропогенезу
- Біологічне і соціальне в людині
- Біологія і культура в генезисі людини
- Сфери буття людини
- Атрибутивні ознаки і властивості культури
- Генезис теорії культури
- Проблема кризи сучасної культури
- Поняття феномену релігії
- Філософські концепції природи релігії
- Основні елементи та структура релігії
- Буття Бога у філософській інтерпретації
- Онтологія соціального
- Форми організації суспільного буття
- Малі та середні соціальні групи
- Великі соціальні групи як основні суб'єкти суспільного розвитку (класи, нації)
- Лінійна філософія історії
- Нелінійна філософія історії
- Сутність права
- Право і закон
- Людина і право
- Правова держава
- Громадянське суспільство
- Зміст та еволюція поняття «економіка»
- Сутність та особливості суспільного виробництва
- Філософія грошей
- Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення
- Техніка як філософське поняття
- Головні проблеми досліджень у філософії техніки
- Проблема оцінки техніки
- Література з філософії