Функції цінностей
Цінності відіграють важливу роль в житті суспільства. Якщо знання відповідає на питання «Як діяти?», то цінності дають відповідь на питання «Для чого діяти?», вони є метою діяльності. Знання є лише засобом здійснення цінностей. Тому І. Кант поставив практичний розум, який має справу з цінностями, вище чистого розуму, який досліджує пізнавальну діяльність. Загалом цінності виконують такі функції:
1. Функція конституювання сенсу життя.З'ясовуючи, що є добро, прекрасне, істина, справедливість тощо, цінності конституюють сенс людського життя, утворюють його духовну основу. Людина не завжди свідомо формує свій духовний стрижень. Як правило, він конституюється під впливом притаманних певному суспільству релігійних і традиційних цінностей. Але він обов'язково притаманний людині, і чим розвиненіша вона як особистість, тим чіткіше і болючіше постають перед нею проблеми сенсу життя — діяльності, якій присвячує себе людина, якій вона служить (служіння суспільству, улюбленій справі тощо). Діяльність тоді є сенсом життя, коли людина не є додатком до неї, а почуває себе вільною особою, яка стверджується через діяльність, розширює сферу своєї самореалізації. Адже, наприклад, можна служити Богу і не знайти сенсу життя, а можна служити грошам, будучи фінансистом, і почувати себе сповненою сенсу життя людиною. Необхідною передумовою сповненого сенсу життя, для розвиненої особи громадянського суспільства є свобода, вільний вибір, внутрішня гармонія. Свобода є лише формальною умовою. Для того щоб сенс життя набув реальності, свобода повинна поєднуватись із втіленням певної цінності. Лише тоді, коли людина вільно обирає й утверджує певні цінності, її життя набуває сенсу. По-справжньому, а не позірно, життя людини має сенс за умови, що обрані нею цінності є гідними людини, визнаються суспільством. Це є підставою для висновку, що цінності в єдності зі свободою конституюють сенс життя людини.
2. Орієнтаційна функція цінностей.У житті людини і суспільства цінності визначають напрями, зразки діяльності. Будучи орієнтирами, вони постають у формі ідеалів — вільно прийнятих зразків поведінки, прообразів досконалих предметів, які орієнтують людину на піднесення над буденною реальністю. Будучи зразком, ідеал постає як мірило реальності. Неадекватне ставлення до ідеалу перетворює його на ідола. Якщо молода людина жертвує своєю вільною екзистенцією, своїм неповторним життям, копіюючи в поведінці, фізичній подобі улюблених кінозірку, співака, спортсмена, вона перетворює ідеал на ідола, кумира. В ідеалі людина не зникає, вона формує себе, має себе самоціллю, в ідолі вона втрачається, її метою є інший. Тому застереження «не сотвори собі кумира!» є не лише релігійною, а й антропологічно-екзистенційною заповіддю.
3. Нормативна функція цінностей.Вона тісно поєднана з орієнтаційною функцією. Як відомо, цінності не тільки формують ідеали, вони передбачають вибір людини на користь добра, прекрасного, справедливого, стають нормами діяльності людей.Норми— це правила, вимоги, закони поведінки, які виводяться із сенсу цінності. Серед них виокремлюють моральні, правові, естетичні, звичаєві, технічні, харчові та ін. Основою кожної норми є певна цінність. Наприклад, норма «не роби зла» заснована на цінності добра. При цьому вищі цінності, цінності-цілі не вимагають свого обґрунтування — «роби добро в ім'я добра». Інші, так звані матеріальні цінності, обґрунтовуються вищими цінностями. Так, вимога «не їж невідомих грибів» ґрунтується на вищій порівняно з цінністю їжі — цінності життя.
Норми регулюють суспільне життя людей, консолідуючи їх у спільноту, а люди належать до спільноти завдяки «життєвому світу», який вони поділяють. «Життєвий світ», який забезпечує взаєморозуміння людей, ґрунтується на спільних категоріях (однаковому розумінні простору, часу, причинності), світоглядних ідеях (однаковому розумінні світу, людини, Бога) та цінностях і нормах. Цінностям при цьому належить провідна роль. Ніщо так не консолідує спільноту і не протиставляє її іншій спільноті, як сімейні традиції, ритуали тощо.
Отже, цінності є невід'ємною складовою духовного життя людини, обґрунтовують ідеали і норми, єднають суспільство духовно.
- 1. Вступ до філософії Сутність філософії та її роль у суспільстві
- Типи світоглядів
- Поняття «філософія»
- Предмет філософії
- Специфіка філософського знання
- Специфіка філософського знання
- Духовні джерела філософії
- Філософські методи
- Функції філософії
- 2. Історичні типи філософії Методологічні проблеми історії філософії Предмет історії філософії
- Історія філософії та філософія історії
- Методи історико-філософського аналізу
- Західна та східна моделі (парадигми) філософії
- Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції
- Давньоіндійська філософія
- Давня китайська філософія
- Конфуціанство
- Даосизм
- Філософія Давньої Греції
- Натурфілософія
- Класичний період давньогрецької філософії
- Філософія епохи еллінізму
- Філософія середньовіччя та епохи Відродження Філософія середньовіччя
- Патристика
- Схоластика
- Філософія епохи Відродження
- Західноєвропейська філософія Нового часу (XVII—XVIII ст.)
- Наукова революція XVI—XVII ст. Та її вплив на розвиток філософії
- Основні протилежні напрями у філософії Нового часу
- Емпіризм. Англійська філософія XVII — XVIII ст.
- Раціоналізм
- Філософія Просвітництва
- Критична філософія і. Канта
- Суб'єктивний ідеалізм і. Фіхте
- Об'єктивний ідеалізм ф.-в.-й. Шеллінга
- Система ідеалістичної діалектики г.-в.-ф. Гегеля
- Філософія л. Фейєрбаха
- Філософія марксизму
- Сучасна світова філософія Позитивізм
- Махізм і емпіріокритицизм («друга хвиля» позитивізму)
- Конвенціоналізм а. Пуанкаре
- Неопозитивізм і аналітична філософія
- «Критичний раціоналізм»
- Історична школа філософії науки
- Прагматизм
- Ірраціоналізм у сучасній філософії
- «Філософія життя»
- Феноменологія
- Екзистенційна філософія
- Українська філософія Дохристиянські витоки української філософії
- Філософська думка часів Київської Русі
- Філософія українського Відродження та бароко
- Філософія г. Сковороди
- Філософія Просвітництва й романтизму в Україні
- Філософія української національної ідеї
- 3. Філософське розуміння світу Філософське вчення про буття (онтологія) Проблема буття у філософії
- Вчення про світ
- Підстави існування світу
- Сфери буття світу
- Категорії як структури буття Проблема категорій в історії філософії
- Основні категорії онтології
- Діалектика парних категорій та їх методологічна функція
- Свідомість Поняття «свідомість»
- Проблема свідомості в історії філософії
- Свідомість в контексті відношень людини до світу і до власного тіла
- Виникнення свідомості
- Ознаки (властивості) свідомості та її структура
- Філософія пізнання (гносеологія) Пізнання як предмет філософського аналізу
- Сутність пізнання у філософській традиції
- Чуттєве та раціональне в пізнанні
- Методологія наукового пізнання
- Проблема істини в пізнанні
- Теорія цінностей (аксіологія) Визначення цінностей. Об'єктивістська та суб'єктивістська концепції цінностей
- Класифікація цінностей
- Функції цінностей
- Оцінка та істина
- 4. Філософія людини Філософська антропологія Релігійно-міфологічна антропософія
- Натуралістична (наукова) антропософія
- Філософські проблеми антропогенезу
- Біологічне і соціальне в людині
- Біологія і культура в генезисі людини
- Сфери буття людини
- Філософія культури Поняття культури та її сутнісні начала
- Атрибутивні ознаки і властивості культури
- Генезис теорії культури
- Проблема кризи сучасної культури
- Філософія релігії Поняття і проблемна сфера філософії релігії
- Поняття феномену релігії
- Філософські концепції природи релігії
- Основні елементи та структура релігії
- Буття Бога у філософській інтерпретації
- 5. Філософія і суспільство Основні засади філософського розуміння суспільства (філософія суспільства) Природа суспільства у філософській традиції
- Онтологія соціального
- Форми організації суспільного буття
- Малі та середні соціальні групи Малі соціальні групи
- Середні соціальні групи
- Великі соціальні групи як основні суб'єкти суспільного розвитку (класи, нації)
- Філософія історії Філософія історії: поняття і предмет
- Лінійна філософія історії
- Нелінійна філософія історії
- Філософія права Філософія права: поняття і предмет
- Сутність права
- Право і закон
- Людина і право
- Правова держава
- Громадянське суспільство
- Філософія економіки Сутність і проблемна сфера філософії економіки
- Зміст та еволюція поняття «економіка»
- Сутність та особливості суспільного виробництва
- Філософія грошей
- Філософія техніки Техніка та історія людства
- Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення
- Техніка як філософське поняття
- Головні проблеми досліджень у філософії техніки
- Проблема оцінки техніки
- Література з філософії