Оцінка та істина
Із цінностями тісно пов'язані оцінки, які виявляють себе у таких типових випадках:
1) оцінка як співвідношення речі з потребами людини. У такому разі оцінювання постає як пізнання речі щодо її здатності задовольнити потреби людини. Наприклад, первісна людина пізнала і оцінила їстівні рослини, сучасна людина оцінила зручність їзди на авто. Це пізнання-оцінювання відкриває для суб'єкта цінність певної речі чи явища. Оцінити за таких умов означає визнати феномен як цінність, надати йому значення цінності;
2) оцінка як підведення під норму, правило, закон. Наприклад, суддя оцінює вчинок, підводячи його під закон, експерт оцінює технічний витвір чи бізнесовий проект, підводячи його під технічні норми чи норми ризику. За такої ситуації оцінка виявляє себе як акт пізнання щодо відповідності вчинку чи творіння людини нормі. Як і в першому випадку, підведення під норму є конституюванням, визнанням цінності;
3) оцінка як вибір з поміж двох і більше цінностей. У цьому разі йдеться не про визнання (пізнання) цінності (таке визнання здійснено раніше), а про вибір між уже визнаними цінностями.
У двох перших випадках оцінка постає як акт конституювання цінностей особою чи суспільством, у третьому — як акт їх співвіднесення, ранжування. Але в кожному разі цінність існує для суб'єкта лише через оцінку, в акті оцінки чи виборі.
Правильна оцінка має ґрунтуватись на знанні, істині. Лікар перед тим, як приписати ліки хворому, досліджує його стан. Суддя перед винесенням вироку вивчає обставини проступку, технічний експерт перед оцінкою досліджує стан технічного об'єкта. Сама оцінка може бути правильною або не правильною. Необхідною передумовою правильної оцінки є істинне знання як предмету дослідження, так і норм, законів, ліків тощо. Оцінка при цьому є співвіднесенням, узгодженням двох істин — істинного знання про предмет (стан хворого, обставини проступку, якість технічного виробу) та істинного значення ліків, законів, технічних норм тощо.
Істина також є оцінкою, насамперед оцінкою знання на відповідність певним стандартам. Це означає, що оцінка передбачає істину, а істина — оцінку, які є взаємопов'язаними.
- 1. Вступ до філософії Сутність філософії та її роль у суспільстві
- Типи світоглядів
- Поняття «філософія»
- Предмет філософії
- Специфіка філософського знання
- Специфіка філософського знання
- Духовні джерела філософії
- Філософські методи
- Функції філософії
- 2. Історичні типи філософії Методологічні проблеми історії філософії Предмет історії філософії
- Історія філософії та філософія історії
- Методи історико-філософського аналізу
- Західна та східна моделі (парадигми) філософії
- Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції
- Давньоіндійська філософія
- Давня китайська філософія
- Конфуціанство
- Даосизм
- Філософія Давньої Греції
- Натурфілософія
- Класичний період давньогрецької філософії
- Філософія епохи еллінізму
- Філософія середньовіччя та епохи Відродження Філософія середньовіччя
- Патристика
- Схоластика
- Філософія епохи Відродження
- Західноєвропейська філософія Нового часу (XVII—XVIII ст.)
- Наукова революція XVI—XVII ст. Та її вплив на розвиток філософії
- Основні протилежні напрями у філософії Нового часу
- Емпіризм. Англійська філософія XVII — XVIII ст.
- Раціоналізм
- Філософія Просвітництва
- Критична філософія і. Канта
- Суб'єктивний ідеалізм і. Фіхте
- Об'єктивний ідеалізм ф.-в.-й. Шеллінга
- Система ідеалістичної діалектики г.-в.-ф. Гегеля
- Філософія л. Фейєрбаха
- Філософія марксизму
- Сучасна світова філософія Позитивізм
- Махізм і емпіріокритицизм («друга хвиля» позитивізму)
- Конвенціоналізм а. Пуанкаре
- Неопозитивізм і аналітична філософія
- «Критичний раціоналізм»
- Історична школа філософії науки
- Прагматизм
- Ірраціоналізм у сучасній філософії
- «Філософія життя»
- Феноменологія
- Екзистенційна філософія
- Українська філософія Дохристиянські витоки української філософії
- Філософська думка часів Київської Русі
- Філософія українського Відродження та бароко
- Філософія г. Сковороди
- Філософія Просвітництва й романтизму в Україні
- Філософія української національної ідеї
- 3. Філософське розуміння світу Філософське вчення про буття (онтологія) Проблема буття у філософії
- Вчення про світ
- Підстави існування світу
- Сфери буття світу
- Категорії як структури буття Проблема категорій в історії філософії
- Основні категорії онтології
- Діалектика парних категорій та їх методологічна функція
- Свідомість Поняття «свідомість»
- Проблема свідомості в історії філософії
- Свідомість в контексті відношень людини до світу і до власного тіла
- Виникнення свідомості
- Ознаки (властивості) свідомості та її структура
- Філософія пізнання (гносеологія) Пізнання як предмет філософського аналізу
- Сутність пізнання у філософській традиції
- Чуттєве та раціональне в пізнанні
- Методологія наукового пізнання
- Проблема істини в пізнанні
- Теорія цінностей (аксіологія) Визначення цінностей. Об'єктивістська та суб'єктивістська концепції цінностей
- Класифікація цінностей
- Функції цінностей
- Оцінка та істина
- 4. Філософія людини Філософська антропологія Релігійно-міфологічна антропософія
- Натуралістична (наукова) антропософія
- Філософські проблеми антропогенезу
- Біологічне і соціальне в людині
- Біологія і культура в генезисі людини
- Сфери буття людини
- Філософія культури Поняття культури та її сутнісні начала
- Атрибутивні ознаки і властивості культури
- Генезис теорії культури
- Проблема кризи сучасної культури
- Філософія релігії Поняття і проблемна сфера філософії релігії
- Поняття феномену релігії
- Філософські концепції природи релігії
- Основні елементи та структура релігії
- Буття Бога у філософській інтерпретації
- 5. Філософія і суспільство Основні засади філософського розуміння суспільства (філософія суспільства) Природа суспільства у філософській традиції
- Онтологія соціального
- Форми організації суспільного буття
- Малі та середні соціальні групи Малі соціальні групи
- Середні соціальні групи
- Великі соціальні групи як основні суб'єкти суспільного розвитку (класи, нації)
- Філософія історії Філософія історії: поняття і предмет
- Лінійна філософія історії
- Нелінійна філософія історії
- Філософія права Філософія права: поняття і предмет
- Сутність права
- Право і закон
- Людина і право
- Правова держава
- Громадянське суспільство
- Філософія економіки Сутність і проблемна сфера філософії економіки
- Зміст та еволюція поняття «економіка»
- Сутність та особливості суспільного виробництва
- Філософія грошей
- Філософія техніки Техніка та історія людства
- Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення
- Техніка як філософське поняття
- Головні проблеми досліджень у філософії техніки
- Проблема оцінки техніки
- Література з філософії