logo
філософія

Заняття 6 Питання для обговорення:

  1. Витоки античної філософії та основні історичні етапи її розвитку.

  2. Становлення та розвиток античної онтології.

  3. Гносеологічні ідеї в античній філософії.

  4. Людина і суспільство в античній філософії.

Вільна філософська наука, так само, як і смак, і наше вільне мистецтво, і любов до останнього мають свої корені у грецькому житті.

Георг Гегель

Усі філософські питання починаються з давньогрецьких натурфілософів. У їх поетичних висловлюваннях народжується західний світ.

Мартін Хайдеггер

Антична філософія, висунувши та розробивши цілу низку ідей, являє собою колиску не лише європейської філософії, а й культури загалом. Вивчаючи вихідні ідеї античної філософії, можна простежити розвиток людського мислення від простої єдності до диференційованої багатоманітності та свідомої деталізації. Ідеї античної філософії донині пронизують науку, філософію, духовне життя суспільства.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

ФІЗИС (або ФЮЗИС) (з давньогрец. - природа)- у вихідному значенні те. що становить основу будь-чого, що довільно, без впливу ззовні діє, проявляє активність, зростає, розширюється, породжує свої різноманітні прояви.

АРХЕ (з давньогрец. — початок; перший, вихідний, головний пункт: засада) - у давньогрецькій філософії — універсальний початок усього сущого.

АТОМ — дослівно: неподільний, неруйнівний: найменша частинка речовини, яка не підлягає ніякий змінам; за Демокрітом. наявність такої частинки є запорукою незнищуваності світу.

КОСМОС (з давньогрец.— порядок, краса, влаштування, оздоблення) — розуміння Всесвіту як розумно та закономірно впорядкованого.

ІДЕЯ (або ЕЙДОС) — дослівно: вид. вигляд; основне поняття філософії П латом а. що позначає внутрішню неподільну цілісність будь-чого, завершену, одвічну його сутність; за дещо модернізованим тлумаченням - сукупність необхідних та достатніх елементів будь-якого явища або його конструктивний принцип.

ПЛЕМОРФІ'ІМ (з давньогрец.- гіле та морфе) - за Арістотелем вихідні складові будь-якого сущого; матерія - невизначений пасивний матеріал: форма - активне впорядкування матерії.

НООС (або ИУС) (з давньогрец. - розсудок, розум, мудрість) - у давньогрецькій філософії — Світовий розум, розпорядник та впорядник усього сущого у світі.

АТАРАКСІЯ — незворушність, безпристрасність; у школах завершального циклу античної філософії - душевний стан, до якого повинен спрямовувати своє самовдосконалення прихильник мудрості.