45 Герменевтика
З одного боку, герменевтика — це теорія розуміння, вчення про розуміння та інтерпретацію документів, що містять у собі смислові зв'язки, вчення про передумови і засоби такого розуміння. В такому вигляді вона була розроблена в рамках історико-філологічної науки XVIII ст., хоч корінням своїм сягає сивої давнини. Отже, герменевтикою називають мистецтво і теорію тлумачення текстів. Основні засади її були закладені Шлейєрмахером і Дільтеєм. Дільтей розвивав герменевтику як методологічну основу гуманітарного знання.
Головна операція у герменевтиці — розуміння. Процес розуміння являє собою комплексну і методологічну проблему, яка досліджується герменевтикою з різних боків:
- семантичного;
- логічного;
- психологічного;
- гносеологічного;
- соціологічного;
- математичної теорії прийняття рішень
На цьому герменевтична інтерпретація не зупиняється, враховується ще намір автора, що передбачає звернення до інтуїтивно-емпіричних і суб'єктивно-психологічних факторів. Герменевтика, можна сказати, вперше виявила співвідношення частини і цілого в процесі розуміння. Напрям, мету і методи герменевтичного аналізу слід оцінювати позитивно, бо суб'єктивно-психологічних факторів дуже часто недостатньо для адекватного розуміння змісту того чи іншого тексту, адже один суб'єкт інтерпретації хибує своєю обмеженістю, тому залучення різних методів для аналізу текстів уможливлює більш повне розуміння їх змісту.
Мова оголошується «творчою і виробничою силою», оскільки текст є «об'єктивною самостійністю» стосовно будь-якого суб'єкта, включаючи автора та інтерпретатора. Він (текст) піднімається до рангу герменевтичної автономії.
Якщо говорити про герменевтику в цілому як про філософську концепцію, слід підкреслити ті позитивні моменти, які вона внесла до скарбниці філософської думки:
1) відтворюється ідея цілісності культури, філософії, суспільства тощо;
2) дається метод аналізу культурних явищ;
3) визначається поворот до загальнолюдських цінностей.
З іншого боку, герменевтика розглядається як течія сучасної філософії, основними представниками якої є X. -Г. Гадамер , К.Апель, П.Рікьор.
Вихідним пунктом герменевтики як філософської течії є онтологічний характер герменевтичного кола, яке виражає специфічну рису процесу розуміння, пов'язану з його циклічним характером. Ця ідея є центральною у філософському вченні Гадамера.
За Гадамером, герменевтика є філософією "тлумачення": від тлумачення текстів до тлумачення людського буття, знання про світ і буття в ньому. Він не зводить герменевтику до розробки методології розуміння текстів, а визначає її як філософію розуміння. Предметом розуміння, на думку Гадамера, є не смисл, вкладений в текст автором, а той предметний зміст, з осмисленням якого пов'язаний даний текст.
Філософська герменевтика значною мірою є продуктом XX ст. Сучасна філософія, відображаючи складний, динамічний, суперечливий, але єдиний світ, підійшла до необхідності нового погляду на проблеми співвідношення загальнолюдського і національного, суспільного і індивідуального, загального і особливого у суспільному розвитку.
- Сутність його головних аргументів
- 29 . Філософія просвітництва (ж.Ж Руссо,Вольтер)
- 30.Феномен Німецького просвітництва та його основні риси.
- 31 Агностицизм філософії і. Канта
- 32 Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- 33.Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха
- 34. Метод і Філософська система Гегеля
- 35. Філософія історії г.Гегеля
- 36 Громадянське суспільство і правова держава у філософії г.Гегеля
- 37 Позитивізм о.Конта і Спенсера. Другий позитивізм
- 38 Філософія ірраціоналізму
- 39 Філософія життя (Ніцше, Шопенгауер)
- 40 Прагматизм
- 41 Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм)
- 42 Екзистенціальна філософія
- 43 Фрейдизм
- 44 Неофрейдизм
- 45 Герменевтика
- 46 Неотомізм
- 47 Філософська антропологія
- 48 Філософський Дискурс постмодерну
- 49. Філософська думка Київської Русі
- 50.Українська філософська думка доби відродження
- 51 Філософія Києво-Могилянської академії
- 52 Філософія г.Сковороди
- 53 Університетська філософія в Україні хviii ст. – поч. Хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- 54 Філософія п.Юркевича.
- 55. Філософські ідеї т.Г.Шевченка
- 56. Філософська концепція і. Франка
- 57. Дайте коротку характеристику економічної теорії к. Маркса і ф. Енгельса.
- 58. Дайте коротку характеристику діалектико-матеріалістичного розуміння історії Марксом та Енгельсом.
- 59. Марксизм про релігію
- 60. Перелічіть основні періоди та етапи розвитку української філософії.
- 61. Проаналізуйте особливості філософської думки Києво-Могилянської академії.
- 62. Дайте коротку характеристику філософії г. Сковороди.
- 63. «Філософія серця» п. Юркевича. В чому її суть?
- 64. Філософія в.Вернадського.
- 65. Коротко охарактеризувати узагальнюючі риси української філософії.
- 66. Назвіть основні соціальні та духовні передумови світової філософії хх сторіччя.
- 67. Які основні риси сучасної світової філософії ви знаєте?
- 68. Назвіть головні напрями і школи світової філософії.
- 69. Дайте коротку характеристику позитивізму,
- 70. Назвіть головні концепції філософської антропології.
- 71. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму та її сучасні погляди.
- 72.Дайте загальну характеристику концепції герменевтики.
- 73. Охарактеризуйте особливості розвитку сучасної релігійної філософії.
- 74. Дайте загальну характеристику сучасної філософії пост модернізму.
- 75. Що таке онтологія?
- 76. Охарактеризуйте основні форми буття.
- 77. Дайте визначення поняттям «матерія», «простір», «час» і «рух».
- 78. Дайте визначення поняття «свідомість»
- 80. Діалектика як загальна концепція розвитку.
- 81. Дайте коротку характеристику законам діалектики
- 82. Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.
- 83. Сутість пізнавального процесу. Принципи пізнання.
- 84. Коротко охарактеризуйте структурні елементи процесу пізнання.
- 85. Концепція істини в сучасній гносеології. Критерії істини.
- 103. Види та форми культури
- Форми культури Матеріальна культура
- Духовна культура
- Інформаційна культура
- Фізична культура
- Види культури
- 106.Цінності як визначальна характеристика людського буття.
- Типи за адаптацією до умов суспільства
- Типи за е.Шпрангером
- Типи за Еріхом Фроммом
- 112. Що таке сенс життя?