35. Філософія історії г.Гегеля
1. На початку ХІХ ст. філософія історії втрачає своє домінуюче становище в розвитку суспільного знання.
Історія – вища сфера порівняно з природою де абсолютний розум (дух) само пізнає себе.
2. Ще один яскравий представник філософії історії – німецький філософ Георг Вільгем Гегель (1770-1831 рр.).
Основні принципи філософії історії він виклав в однойменній праці „Філософія історії (1837 р.)” Гегель розглядає історію як „прогрес духу і усвідомленні свободи” де свобода є свободою духу мислення й інтелектуальною свободою особистості.
Люди вважають, що в їх житті та діяльності існує випадковість, насправді, абсолютний дух детермінує. У цілому ж філософія історії Гегеля на відміну від вищерозглянутих концепцій не містить соціологічного аналізу історії суспільних явищ стоїть осторонь теорій суспільного прогресу. Віко Кондорсе, Гердера, які предметом дослідження брали суспільство і людину, а не абсолют, а в своїх узагальненнях виходили із соціально-культурних факторів.
У ХVІІ ст. з'являється нова наука, названа класичною політичною економією.
За Гегелем всесвітня історія – це прогрес в усвідомленні свободи, тому лише історія тих народів, які у свій час виступали ступенями усвідомлення духу свободи становить епоху всесвітньої історії.
Історія — саморозвиток об'єктивного духу. В першу чергу, це політична історія, а не мистецтво, релігія чи філософія. Останні є допоміжними факторами, але не розвиваються самі по собі.
Сенс та цінність буття окремої людини полягає тільки в її підлеглості історичній силі, особливо державі. Світовий дух діє через окрему людину, часто проти цілей та спрямувань останньої. Існує «хитрість розуму», яка діє так, щоб окрема людина в кожній стадії розвитку робить історично правильне. Таким чином, великі історичні особистості — інструменти світового духу.
Індивіди, народи, епохи — необхідні стадії переходу у великому світо-історичному процесі. Світова історія не є дном радості. Періоди радості є тільки чистими листками в ній. Світова історія є кінцевим пунктом, який в нейтралізованому сенсі є водночас початком. Подорож духу порівнюється із подорожжю Одіссея, який повертається до свого вихідного пункту, але вже у зміненій формі.
Історія здійснила у визначений час історично необхідне та розумне. «Все що є розумним, є реальним, все що є реальним, є розумним.» Як зазначив Адорно: «після Аушвіца це не може бути дійсним». Коли Гегелю вказували на нерозумність та погане в світі, він казав, що ці речі не мають реальності, вони є тільки явищами. Отже, масові вбивства не мають реальності (для порівняння — вчення про зло у Платона).
Здійснення демократичних вимог мислилося Гегелем у вигляді компромісу зі становим ладом, у рамках конституційної монархії. Також Гегель визначає три фази розвитку свободи:
східна деспотія — тільки одна особа вільна;
грецько-римський світ — деякі є вільними;
християнсько-германська спільнота, де в принципі всі вільні (недарма, його, гегелівська, філософія виникла в Німеччині). Таким чином, дух повертається до себе назад.
- Сутність його головних аргументів
- 29 . Філософія просвітництва (ж.Ж Руссо,Вольтер)
- 30.Феномен Німецького просвітництва та його основні риси.
- 31 Агностицизм філософії і. Канта
- 32 Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- 33.Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха
- 34. Метод і Філософська система Гегеля
- 35. Філософія історії г.Гегеля
- 36 Громадянське суспільство і правова держава у філософії г.Гегеля
- 37 Позитивізм о.Конта і Спенсера. Другий позитивізм
- 38 Філософія ірраціоналізму
- 39 Філософія життя (Ніцше, Шопенгауер)
- 40 Прагматизм
- 41 Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм)
- 42 Екзистенціальна філософія
- 43 Фрейдизм
- 44 Неофрейдизм
- 45 Герменевтика
- 46 Неотомізм
- 47 Філософська антропологія
- 48 Філософський Дискурс постмодерну
- 49. Філософська думка Київської Русі
- 50.Українська філософська думка доби відродження
- 51 Філософія Києво-Могилянської академії
- 52 Філософія г.Сковороди
- 53 Університетська філософія в Україні хviii ст. – поч. Хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- 54 Філософія п.Юркевича.
- 55. Філософські ідеї т.Г.Шевченка
- 56. Філософська концепція і. Франка
- 57. Дайте коротку характеристику економічної теорії к. Маркса і ф. Енгельса.
- 58. Дайте коротку характеристику діалектико-матеріалістичного розуміння історії Марксом та Енгельсом.
- 59. Марксизм про релігію
- 60. Перелічіть основні періоди та етапи розвитку української філософії.
- 61. Проаналізуйте особливості філософської думки Києво-Могилянської академії.
- 62. Дайте коротку характеристику філософії г. Сковороди.
- 63. «Філософія серця» п. Юркевича. В чому її суть?
- 64. Філософія в.Вернадського.
- 65. Коротко охарактеризувати узагальнюючі риси української філософії.
- 66. Назвіть основні соціальні та духовні передумови світової філософії хх сторіччя.
- 67. Які основні риси сучасної світової філософії ви знаєте?
- 68. Назвіть головні напрями і школи світової філософії.
- 69. Дайте коротку характеристику позитивізму,
- 70. Назвіть головні концепції філософської антропології.
- 71. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму та її сучасні погляди.
- 72.Дайте загальну характеристику концепції герменевтики.
- 73. Охарактеризуйте особливості розвитку сучасної релігійної філософії.
- 74. Дайте загальну характеристику сучасної філософії пост модернізму.
- 75. Що таке онтологія?
- 76. Охарактеризуйте основні форми буття.
- 77. Дайте визначення поняттям «матерія», «простір», «час» і «рух».
- 78. Дайте визначення поняття «свідомість»
- 80. Діалектика як загальна концепція розвитку.
- 81. Дайте коротку характеристику законам діалектики
- 82. Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.
- 83. Сутість пізнавального процесу. Принципи пізнання.
- 84. Коротко охарактеризуйте структурні елементи процесу пізнання.
- 85. Концепція істини в сучасній гносеології. Критерії істини.
- 103. Види та форми культури
- Форми культури Матеріальна культура
- Духовна культура
- Інформаційна культура
- Фізична культура
- Види культури
- 106.Цінності як визначальна характеристика людського буття.
- Типи за адаптацією до умов суспільства
- Типи за е.Шпрангером
- Типи за Еріхом Фроммом
- 112. Що таке сенс життя?