43. Філософські погляди в.І.Вернадського.
Вернадський В. 1. (1863—1945). В історії світової і вітчизняної науки йому належить особливе місце тому, що він поєднав у собі талант мислителя з екстрасенсорними здібностями ясновидця, ґрунтовність природничо-наукового аналізу з філософською рефлексією Всесвіту, організаційну діяльність з громадською, наукову роботу з навчально-виховною, любов до України з глобальністю думок «людини планети Земля». Він був першим президентом Української Академії наук (1918—1945), директором Радієвого інституту АН СРСР, першої в світі біогеохімічної лабораторії, головою Комісії з вивчення продуктивних сил Росії.
Разом з Е. Леруа і П. Тейяр де Шарденом проголосив необхідність глибокого філософського аналізу діяльності людини, з'ясування ролі розуму на Землі, надав поняттю «ноосфера» природничо-наукового, біогеохімічного змісту. Зміст цього поняття він тлумачив по-різному: в одному випадку, під ноосферою він мав па увазі біосферу, в другому — сферу прояву наукової думки як планетарного явища, в третьому — геологічну діяльність людини. За В. 1. Вернадським, існують кілька етапів виникнення і розвитку ноосфери: перший з них — це передноосфера (він відповідає природному її зародженню як геологічного явища), другий етап характеризує процес її становлення і розвитку, третій етап фіксує наступ «царства розуму людського», гомеостазного стану ноосфери як системи. За філософським світоглядом він був позитивістом, відстоював принципи філософського плюралізму. Він захищав свободу наукових досліджень, вільний обмін науковою інформацією, співпрацю вчених усіх країн. Традицією наукової школи В. І. Вернадського є новаторство, її головною метою — пошук істини на благо людини і людства. В останньому запису у своєму щоденнику він пов'язує невдачі радянської влади зі зниженням її культурності, і насильством над людською особистістю, з обмеженістю точки зору марксистів на проблеми розвитку суспільства.
- 1. Зародження філософської думки у Стародавній Індії.
- 2. Основні філософські школи Стародавнього Китаю.
- 3. Основні риси і етапи розвитку античної філософії.
- 4. Антична філософія: космоцентризм.
- 5. „Лінія Платона” і „лінія Демокрита” в філософії античності.
- 6. „Наївний матеріалізм” філософів мілетської школи.
- 7. Стихійна діалектика (Геракліт)
- 9. Етика Сократа.
- 10.Ідеальна держава Платона
- 11. Аристотель як систематизатор античної філософії і логіки.
- 12. Етика стоїків.
- 13. Основні риси філософії Середньовіччя.
- 14. Апологетика: примат віри.
- 16. Схоластика: проблема універсалій(номіналізм та реалізм)
- 17. Томізм та проблема гармонії віри з розумом.
- 20. Філософія Реформації ( м. Лютер, ж. Кальвін)
- 21. Натурфілософія доби Відродження.
- 23. Емпірична філософія ф.Бекона.
- 24. Що таке «Новий Органон» і «Нова Атлантида» у ф. Бекона.
- 25. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- 26. Соціально – філософська концепція т. Гоббса.
- 29. Британське просвітництво (Дж. Локк).
- 30. Французьке просвітництво (ж.-ж. Руссо, Волбтер).
- 31. Агностицизм філософії і. Канта
- 32. Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- 33. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- 34.А Позитивізм і неопозитивізм
- 35А. Екзистенціалізм
- 36А. Герменевтика
- 34. Релігійна філософія. Неотомізм.
- 35 Психоаналіз та неофрейдизм.
- 36. Філософія Київської Русі
- 38. Філософське вчення г.С.Сковороди.
- 65. Історичний матеріалізм як соц філософія марксизму.
- 39. «Філософія серця» Григорія Сковороди
- 40. Філософські ідеї т.Г.Шевченка.
- 41. "Філософія серця" п.Юркевича.
- 42. І.Я.Франко про українську національну ідею.
- 43. Філософські погляди в.І.Вернадського.
- 44. Соціальне прогнозування.
- 45. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- 46. Філософія як світогляд
- 47. Історичні типи світогляду
- 48. Проблема визначення предмету філософії
- 50. Поняття буття, проблеми його філософського осмислення.
- 51. Поняття матерії.
- 52. Рух, основні його форми і властивості
- 53. Свідомость, як вища форма відображення дійсності
- 54. Вихідні принципи пізнання
- 55.Чуттєве пізнання, його
- 56.Логічне пізнання, його форми.
- 57. Істина як процес
- 58.Критерії істини
- 59. Інтуїція, її різновиди.
- 60. Емпіричні і теоретичні методи пізнання
- 61. Основні поняття і завдання праксеології
- 62. Сутність людини, сенс її життя.
- 63. Проблема свободи і відповідальності людини
- 64. Філософська антропологія
- 66. Роль народонаселення і природних умов в роз-ку суспільства
- 67. Формаційна теорія суспільного розвитку(к.Маркс)
- 68. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- 70. Поняття суспільної свідомості, її структура
- 71. Правова свідомість
- 72. Хрuстuянська мораль I господарська дiяльнiсть.
- 73. Методологія, рівні методологічного знання.
- 74. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо) (22)
- 75. Парадигма ,стиль мислення , наукова картина світу.
- 76. Основні принципи діалектики
- 77. Категорії діалектики
- 78. Діалектика і її альтернативи
- 79. Закон єдності і боротьби протилежностей в діалектиці.
- 80. Натурфілософія доби Відродження.
- 81. Філософія французького матеріалізму.
- 83. Філософська думка укр.Диаспори – д.Чижевський, в.Липинський.
- 84. Закони взаємопереходу кількісних та якісних змін у діалектиці.
- 85. Закон заперечення заперечення у діалектиці.
- 86. Категорії окремого та загального у філософії.
- Загальне – це об’єктивно існуюча тотожність між предметами, речами явищами, що власвива багатьом предметам, речам і явищам у рамках конкретної якісної визначеності.
- 87. Категорії форми та змісту у філософії.
- 88. Категорії явища та сутності у філософії.
- 89. Проблема причинності, характер і види причинних зв’язків.
- 90. Проблема сутності людини у філософії, людина як цілісність.
- 91. Поняття практики у філософії.
- 92. Проблема пізнання в філософії.
- 93. Наука як гносеологічний та соціальний феномен.
- 94. Проблема єдності чуттєвого та раціонального пізнання. Сенсуалізм та раціоналізм.
- 95. Проблема соціального пізнання, його специфіка.
- 96. Загальнологічні методи пізнання.
- 97. Поняття суспільно-економічної формації, його місце в історії філософії.
- 98. Суспільство як феномен, проблеми його осмислення у філософії.
- 99. Роль потреб, інтересів та ціннос-тей в житті людини та сустпільства.
- 100. Проблема соціального прогреса та його критерії.
- 101. Проблема життя та смерті в філософії, життя як цінність.
- 102. Поняття випадковості та необхідності, можливості та необхідності.
- 103. Філософія неотомізму – історія та проблема.
- 104. Неотомізм
- 105. Ділектика, як метод філософії.
- 106.Філософія Стародавньої Греції.
- 107. Філософське вчення Платона.
- 108. Філософія Арістотеля.
- 109. Західноєвропейська середньовічна філософія. Боротьба реалізму та номіналізму
- 110. Філософське вчення Фоми Аквінського.
- 111. Філософське вчення р.Декарта
- 113. Філософське вчення б.Спінози.
- 117. Філософське вчення Феєрбаха (ф).
- 114. Проблема людини у філософії Французського Просвітництва (фп).
- 115. Філософське вчення Канта.
- 116. Філософське вчення Гегеля, супереч-ність між його методом та системою.
- 118. К.Маркс про відчуження праці.
- 119. Ідеї матеріалізму та діалектики в роботах ф.Енгельса.
- 120. Філософські ідеї у працях Леніна.
- 121. Філософська думка Київської Русі.
- 122. Філософські погляди г.Сковороди.
- 123. І.Франко, м.Драгоманов, м.Грушевський про укр.Ідею.
- 145. Феномен релігії, його осмислення в філософії.
- 124. Філософські аогляди т.Шевченка та його роль в становленні української ідеї.
- 125. Проблема людини у філософських вченнях Соловйова (с) та Бердяєва (б).
- 126. Філософія неопозитивізму – історія та проблеми.
- 127. Філософія екзистенціалізму (е) – історія та проблеми.
- 128. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку української філософії.
- 129. Філософське значення психоаналізу (п).
- 130. Філосовські погляди Юркевича.
- 131. Соц.-філ.Погляди ідеологів Кирило-Мефодіївського Братства.
- 132. Герменевтика, як метод філософії.
- 133. Предмет та призначення філософії.
- 139. Закон єдності та боротьби протилежностей в діалектиці.
- 134. Поняятя світогляду, його функції та історичні типи.
- 135. Поняття природи, його філософське осмислення.
- 136. Поняття буття, проблеми його філософського осмислення.
- 137. Система діалектики: принципи, закони, категорії
- 144. Людина, як індивід, індувідуальність, особа та особистість.
- 138. Поняття матерії. Місце матеріалізму в історії філософії.
- 140. Поняття свідомості, її структури та функції
- 141. Наукове пізнання, його специфіка, рівні та форми організації
- 142. Поняття істини, її абсолютність та відносність
- 143. Поняття суспільної свідомості(сс), її структура.