70. Поняття суспільної свідомості, її структура
Суспільна свідомість є сукупністю ідеальних форм (понять, суджень, поглядів, почуттів, ідей, уявлень, теорій), які охоплюють і відтворюють суспільне буття, вони вироблені людством у процесі освоєння природи і соціальної історії. Важливими елементами структури суспільної свідомості виступають суспільна психологія та ідеологія. Суспільна психологія являє собою сукупність поглядів, почуттів, емоцій, настроїв, звичок, традицій, звичаїв, що виникають у людей під впливом безпосередніх умов їхньої життєдіяльності через призму їхніх повсякденних інтересів. Суспільна психологія виступає як безпосередня реакція на умови життя людини, є першим ступенем чуттєвого сприйняття всієї багатогранності суспільного буття. Діалектика розвитку суспільної свідомості полягає в суперечливому переході суспільної психології в ідеологію, спонукаючи тим самим до якісних змін у ній (суспільній свідомості). При всіх відмінностях між соціальною психологією та ідеологією їхнє формування має здійснюватись в органічній єдності, оскільки межа між ними дуже відносна і передбачає взаємопроникнення їх одна в одну. Важливе місце в структурі суспільної свідомості належить масовій свідомості.Масовій свідомості, на відміну від побутової, все більше властиве засвоєння елементів узагальнено-теоретичних уявлень про дійсність. Таким чином, масова свідомість являє собою ідеологічно-психологічний феномен, сукупність поглядів, уявлень, думок, настроїв, оцінок, норм, почуттів певної соціальної групи, етнічної спільності, вироблених у процесі їхньої діяльності. Передові ідеї, пов'язані з усвідомленням необхідності підвищення соціальної активності людей на шляху до прискорення прогресу суспільства, його свободи, гармонізації суспільних відносин, ще не оволоділи повною мірою масовою свідомістю, не знайшли в ній достатнього відображення. В цьому полягає суперечливий характер розвитку як масової свідомості, так і суспільної свідомості в цілому.
- 1. Зародження філософської думки у Стародавній Індії.
- 2. Основні філософські школи Стародавнього Китаю.
- 3. Основні риси і етапи розвитку античної філософії.
- 4. Антична філософія: космоцентризм.
- 5. „Лінія Платона” і „лінія Демокрита” в філософії античності.
- 6. „Наївний матеріалізм” філософів мілетської школи.
- 7. Стихійна діалектика (Геракліт)
- 9. Етика Сократа.
- 10.Ідеальна держава Платона
- 11. Аристотель як систематизатор античної філософії і логіки.
- 12. Етика стоїків.
- 13. Основні риси філософії Середньовіччя.
- 14. Апологетика: примат віри.
- 16. Схоластика: проблема універсалій(номіналізм та реалізм)
- 17. Томізм та проблема гармонії віри з розумом.
- 20. Філософія Реформації ( м. Лютер, ж. Кальвін)
- 21. Натурфілософія доби Відродження.
- 23. Емпірична філософія ф.Бекона.
- 24. Що таке «Новий Органон» і «Нова Атлантида» у ф. Бекона.
- 25. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- 26. Соціально – філософська концепція т. Гоббса.
- 29. Британське просвітництво (Дж. Локк).
- 30. Французьке просвітництво (ж.-ж. Руссо, Волбтер).
- 31. Агностицизм філософії і. Канта
- 32. Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- 33. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- 34.А Позитивізм і неопозитивізм
- 35А. Екзистенціалізм
- 36А. Герменевтика
- 34. Релігійна філософія. Неотомізм.
- 35 Психоаналіз та неофрейдизм.
- 36. Філософія Київської Русі
- 38. Філософське вчення г.С.Сковороди.
- 65. Історичний матеріалізм як соц філософія марксизму.
- 39. «Філософія серця» Григорія Сковороди
- 40. Філософські ідеї т.Г.Шевченка.
- 41. "Філософія серця" п.Юркевича.
- 42. І.Я.Франко про українську національну ідею.
- 43. Філософські погляди в.І.Вернадського.
- 44. Соціальне прогнозування.
- 45. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- 46. Філософія як світогляд
- 47. Історичні типи світогляду
- 48. Проблема визначення предмету філософії
- 50. Поняття буття, проблеми його філософського осмислення.
- 51. Поняття матерії.
- 52. Рух, основні його форми і властивості
- 53. Свідомость, як вища форма відображення дійсності
- 54. Вихідні принципи пізнання
- 55.Чуттєве пізнання, його
- 56.Логічне пізнання, його форми.
- 57. Істина як процес
- 58.Критерії істини
- 59. Інтуїція, її різновиди.
- 60. Емпіричні і теоретичні методи пізнання
- 61. Основні поняття і завдання праксеології
- 62. Сутність людини, сенс її життя.
- 63. Проблема свободи і відповідальності людини
- 64. Філософська антропологія
- 66. Роль народонаселення і природних умов в роз-ку суспільства
- 67. Формаційна теорія суспільного розвитку(к.Маркс)
- 68. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- 70. Поняття суспільної свідомості, її структура
- 71. Правова свідомість
- 72. Хрuстuянська мораль I господарська дiяльнiсть.
- 73. Методологія, рівні методологічного знання.
- 74. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо) (22)
- 75. Парадигма ,стиль мислення , наукова картина світу.
- 76. Основні принципи діалектики
- 77. Категорії діалектики
- 78. Діалектика і її альтернативи
- 79. Закон єдності і боротьби протилежностей в діалектиці.
- 80. Натурфілософія доби Відродження.
- 81. Філософія французького матеріалізму.
- 83. Філософська думка укр.Диаспори – д.Чижевський, в.Липинський.
- 84. Закони взаємопереходу кількісних та якісних змін у діалектиці.
- 85. Закон заперечення заперечення у діалектиці.
- 86. Категорії окремого та загального у філософії.
- Загальне – це об’єктивно існуюча тотожність між предметами, речами явищами, що власвива багатьом предметам, речам і явищам у рамках конкретної якісної визначеності.
- 87. Категорії форми та змісту у філософії.
- 88. Категорії явища та сутності у філософії.
- 89. Проблема причинності, характер і види причинних зв’язків.
- 90. Проблема сутності людини у філософії, людина як цілісність.
- 91. Поняття практики у філософії.
- 92. Проблема пізнання в філософії.
- 93. Наука як гносеологічний та соціальний феномен.
- 94. Проблема єдності чуттєвого та раціонального пізнання. Сенсуалізм та раціоналізм.
- 95. Проблема соціального пізнання, його специфіка.
- 96. Загальнологічні методи пізнання.
- 97. Поняття суспільно-економічної формації, його місце в історії філософії.
- 98. Суспільство як феномен, проблеми його осмислення у філософії.
- 99. Роль потреб, інтересів та ціннос-тей в житті людини та сустпільства.
- 100. Проблема соціального прогреса та його критерії.
- 101. Проблема життя та смерті в філософії, життя як цінність.
- 102. Поняття випадковості та необхідності, можливості та необхідності.
- 103. Філософія неотомізму – історія та проблема.
- 104. Неотомізм
- 105. Ділектика, як метод філософії.
- 106.Філософія Стародавньої Греції.
- 107. Філософське вчення Платона.
- 108. Філософія Арістотеля.
- 109. Західноєвропейська середньовічна філософія. Боротьба реалізму та номіналізму
- 110. Філософське вчення Фоми Аквінського.
- 111. Філософське вчення р.Декарта
- 113. Філософське вчення б.Спінози.
- 117. Філософське вчення Феєрбаха (ф).
- 114. Проблема людини у філософії Французського Просвітництва (фп).
- 115. Філософське вчення Канта.
- 116. Філософське вчення Гегеля, супереч-ність між його методом та системою.
- 118. К.Маркс про відчуження праці.
- 119. Ідеї матеріалізму та діалектики в роботах ф.Енгельса.
- 120. Філософські ідеї у працях Леніна.
- 121. Філософська думка Київської Русі.
- 122. Філософські погляди г.Сковороди.
- 123. І.Франко, м.Драгоманов, м.Грушевський про укр.Ідею.
- 145. Феномен релігії, його осмислення в філософії.
- 124. Філософські аогляди т.Шевченка та його роль в становленні української ідеї.
- 125. Проблема людини у філософських вченнях Соловйова (с) та Бердяєва (б).
- 126. Філософія неопозитивізму – історія та проблеми.
- 127. Філософія екзистенціалізму (е) – історія та проблеми.
- 128. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку української філософії.
- 129. Філософське значення психоаналізу (п).
- 130. Філосовські погляди Юркевича.
- 131. Соц.-філ.Погляди ідеологів Кирило-Мефодіївського Братства.
- 132. Герменевтика, як метод філософії.
- 133. Предмет та призначення філософії.
- 139. Закон єдності та боротьби протилежностей в діалектиці.
- 134. Поняятя світогляду, його функції та історичні типи.
- 135. Поняття природи, його філософське осмислення.
- 136. Поняття буття, проблеми його філософського осмислення.
- 137. Система діалектики: принципи, закони, категорії
- 144. Людина, як індивід, індувідуальність, особа та особистість.
- 138. Поняття матерії. Місце матеріалізму в історії філософії.
- 140. Поняття свідомості, її структури та функції
- 141. Наукове пізнання, його специфіка, рівні та форми організації
- 142. Поняття істини, її абсолютність та відносність
- 143. Поняття суспільної свідомості(сс), її структура.