Методичні рекомендації

При вивченні першого питання важливо відзначити, що, хоч релігієзнавство як окрема галузь знань виникло лише у ХІХ ст., проте воно має давню історію, оскільки виникло як результат зусиль представників богословсько-теологічної та філософської думки.

Аналіз релігієзнавства як науки доцільно проводити за трьома основними складовими, якими виступають:

• філософія релігії;

• соціологія релігії;

• психологія релігії.

По-друге, необхідно визначити та проаналізувати два напрями наукового дослідження релігії:

• теоретичне релігієзнавство, яке складається з філософських, соціологічних і психологічних аспектів;

• історичне релігієзнавство, яке вивчає історію виникнення й еволюції окремих релігій та релігійних вірувань у їхньому взаємозв’язку, акцентуючи увагу на послідовності розвитку релігійних культів.

При вивченні другого питання студенту потрібно чітко усвідомити, що релігієзнавство і релігійні теорії за своїм змістом не співпадають, оскільки релігійні вчення належать до системи богослов’я (теології) та теоретично обґрунтовують релігійні цінності, релігієзнавство ж – це галузь науки, одним з предметів якої виступають релігійні вчення.

Важливо звернути увагу на такі складові предмету релігієзнавства, як:

• виникнення, функціонування й розвиток релігії;

• будова та компоненти релігії;

• роль релігії в історії суспільства та житті окремої людини;

• взаємозв’язок і взаємодія релігії з іншими галузями культури тощо.

Слід також загострити увагу на розкритті мети релігієзнавства, по-перше, як науки (допомога у корегуванні основних напрямків державної політики щодо дотримання прав людини та забезпечення конституційного принципу свободи совісті), а по-друге, як навчальної дисципліни (підвищення рівня гуманітарної освіти, морального виховання молоді через розкриття історії і сутності релігії, її місця в системі духовної культури та в житті суспільства).

Категорії релігієзнавства можна розподілити на три групи: власне релігієзнавчі, загальнофілософські і конкретно-наукові поняття.

При вивченні третього питання необхідно дослідити взаємозв’язок і взаємовплив релігії з історичними, соціальними, культурними умовами життя людей.

Доцільно проаналізувати основні теорії походження релігії: теологічні, містичні, православно-академічну, наукову, психологічну тощо.

Важливо звернути увагу на структуру релігії (релігійна свідомість, культова діяльність, релігійні організації), з якою пов’язані її чисельні специфічні функції.

Слід звернути увагу на загальні ознаки, які дозволяють визначити даний феномен духовної культури як релігію, такі як визнання надприродного, наявність ідеї порятунку та універсальних духовних практик, спрямованих на зв’язок з божественним тощо.