Методичні рекомендації
При аналізі першого питання необхідно підкреслити, що людство ще не знайшло прийнятної і обґрунтованої відповіді на питання, що ж таке соціальне. Первинна якість соціального осягається через усвідомлення докорінної відмінності даного феномена від природно-тваринного світу:
тваринне життя здійснюється природним чином, тобто як існування;
людське життя здійснюється суспільним чином, соціальним як життєдіяльність.
Суспільне життя – це реальний життєвий процес людини (особи, соціальної групи, класу, суспільства), що відбувається в конкретно-історичних умовах і характеризується певною системою видів і форм діяльності як способу свідомого перетворення дійсності.
Вся філософська традиція пронизана думкою про те, що найістотнішою ознакою людської діяльності є її свідомий характер, який проявляється у здатності розмірковувати над зовнішніми обставинами, над своїми зв’язками з ними та іншими людьми, над собою і своїм духом, заглиблюватись у себе з метою усвідомлення суті природно-суспільного й сенсу власного буття в світі.
Наостанок доцільно звернути увагу на те, що спілкування (взаємодія, суспільні відносини) є необхідною і всезагальною умовою формування і розвитку соціальності.
Вивчаючи друге питання необхідно зауважити, що уявлення про соціум як систему, безпосередньо пов’язане з аналізом головних підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія яких забезпечує цілісність суспільства і, навпаки, дисгармонія яких веде до суттєвих конфліктів і деформацій.
Поняття «сфера суспільного життя» відбиває різнопланові процеси, стосунки, цінності, інститути, фактори як матеріальні, так і ідеальні, об’єктивні і суб’єктивні. Сфера – це реальний процес людської життєдіяльності. Діалектика сфер суспільного життя розглядається нами як реальне життя суспільства в конкретно-історичних, соціокультурних та природних вимірах. Доцільно виділяти такі сфери суспільного життя: матеріальну; соціально-політичну; духовну; культурно-побутову.
Слід підкреслити, що усі сфери суспільного життя тісно взаємозв’язані, тому їх треба розглядати лише в єдності. Абсолютизація якоїсь однієї сфери суспільного життя призведе до створення деформованої моделі суспільства. В центрі кожної сфери, як і суспільства в цілому, має стояти людина, що охоплює всі сфери життєдіяльності, єднає їх.
Вивчаючи третє питання необхідно підкреслити, що соціально-етнічним спільнотам належить важлива роль у життєдіяльності суспільства. Різноманітні соціально-етнічні спільноти як суб’єкти суспільних, зокрема національних та міжнаціональних відносин, надають їм особливої своєрідності, неповторності, збагачуючим загальний процес розвитку етносуспільного буття, соціуму загалом.
У загальному вигляді етносуспільні відносини можна характеризувати як взаємовідносини людей, що належать до різних соціально-етнічних спільнот, які визначаються як більш-менш стійкі історично сформовані угрупування людей.
Оскільки етносуспільні відносини мають глобальний характер надзвичайно актуальним є глибоке вивчення як історичних тенденцій, так і сучасних складних та суперечливих процесів розвитку соціально-етнічних спільнот, етносуспільного буття як необхідної умови його гармонізації та гуманізації.
Необхідно звернути увагу на такі соціально-етнічні форми спільноти людей:
рід як форму спільноти людей, що заснована на кровнородинних зв’язках;
плем’я, що характеризується кровнородинними відносинами, певною спільністю спів племінників, єдиною мовою, племінною самосвідомістю, спільними елементами первісної культури;
народність, що характеризується спільністю території, єдиною мовою, елементами єдиної культури;
нація, щодо сутності якої існують кілька теорій (психологічна, культурологічна, етнологічна, історико-економічна).
Розглядаючи четверте питання необхідно звернути увагу на досить складний характер продуктивних сил суспільства, до складу яких входять:
засоби виробництва, до складу яких входять знаряддя праці та умови праці;
люди, які володіють знаннями та навичками до праці;
методи та форми організації виробництва.
Продуктивні сили суспільства постійно змінюються і вдосконалюються протягом всієї історії людства, полегшуючи тим самим боротьбу людей з природою, збільшуючи продуктивність праці та виробництво матеріальних благ.
Людини при цьому відіграє вирішальну роль у суспільному виробництві, оскільки лише жива праця людини перетворює можливість на дійсність. Саме людська праця продукує матеріальні блага, необхідні для життя суспільства.
При вивченні п’ятого питання необхідно підкреслити, що науково-технічна революція (НТР) виступає не як окреме явище, притаманне лише нашому суспільству, а як сучасний етап науково-технічного прогресу (НТП), який почав чітко проявлятися з часу промислової революції кінця ХVІІ – початку ХІХ ст.
Соціальні наслідки НТР можна звести до наступних основних груп:
загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виживання людства;
зміна взаємовідносин «людина – техніка»;
зміна змісту і характеру праці;
зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників і спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технології;
підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів;
прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності;
«інтернаціоналізація» суспільних відносин;
втрата людиною емоційності, інтелектуальне перевантаження, формалізація контактів, одностороння, технічна свідомість;
виникнення проблем біологічної і психологічної адаптації людини в звичайних і екстремальних умовах навколишнього середовища.
При підготовці шостого питання слід підкреслити, що ноосфера (грец .noos – ум, розум і sphaira – сфера) – це така стадія розвитку біосфери, при якій розумова діяльність людини стає визначальним фактором глобального розвитку.
При аналізі другого питання слід підкреслити, що прийнявши цей термін спочатку 30-х років, Вернадський трактує ноосферу як результат людської діяльності, результат поступового розвитку науки.
- Навчально-методичний посібник
- 6.030504 «Економіка підприємства»,
- 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- Структура залікового кредиту курсу
- 2. Програма дисципліни змістовий модуль і релігієзнавство
- Тема 1. Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
- Тема 2. Релігійно-філософські системи Стародавнього світу
- Тема 3. Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Змістовий модуль іі
- Тема 8. Логіка дискурсу
- Змістовий модуль iіі філософія
- Тема 9. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- Тема 10. Філософія античного світу
- Тема 11. Філософія середньовічного суспільства
- Тема 12. Філософія відродження і Реформації
- Тема 13. Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- Тема 14. Німецька класична філософія та марксизм
- Тема 15. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- Тема 16. Сучасна світова філософія
- Тема 17. Онтологія
- Тема 18. Гносеологія
- Тема 19. Антропологія
- Тема 20. Соціальна філософія
- 3. Методичні рекомендації до семінарських занять семінарське заняття № 1
- Тема 2: Релігійно-філософські системи Стародавнього світу
- Методичні рекомендації
- Питання для обговорення
- Ключові терміни та поняття
- Питання для повторення
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Додаткова література: 21, 26, 37, 50, 54, 55, 59, 71, 83, 85, 93, 94, 96, 106, 110, 114, 124, 133, 137, 143, 150, 152, 173, 174, 175, 186, 195. Семінарське заняття № 2-3
- Тема 3: Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Методичні рекомендації
- Питання для обговорення
- Ключові терміни та поняття
- Питання для повторення
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Семінарське заняття № 4
- Тема 4: Свобода совісті та толерантність
- Методичні рекомендації
- Семінарське заняття № 5
- Тема 5: Логіка як основа філософського світогляду
- Методичні рекомендації
- Семінарське заняття № 6
- Тема 6: Основи понятійного мислення
- Семінарське заняття № 7-8
- Тема 7: Складові форми мислення, судження та умовиводу
- Методичні рекомендації
- Питання для обговорення
- Ключові терміни та поняття
- Питання для повторення
- Тема 9: Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- Тема 10: Філософія античного світу
- Питання для обговорення
- Ключові поняття і терміни
- Питання для повторення
- Тема 11: Філософія середньовічного суспільства
- Семінарське заняття № 12
- Тема 12: Філософія Відродження і Реформації
- Бібліографічний список
- Семінарське заняття № 13
- Тема 13: Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- Методичні рекомендації
- Семінарське заняття № 14
- Тема 14: Німецька класична філософія та марксизм
- Семінарське заняття № 15
- Тема 15: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- Методичні рекомендації
- Питання для обговорення
- Ключові поняття і терміни
- Питання для повторення
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Семінарське заняття № 16
- Тема 16: Сучасна світова філософія
- Методичні рекомендації
- Питання для обговорення
- Ключові поняття і терміни
- Питання для повторення
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Семінарське заняття № 17-18
- Тема 17: Онтологія
- Методичні рекомендації
- Питання для обговорення
- Ключові поняття і терміни
- Питання для повторення
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Семінарське заняття № 19-20
- Тема 18: Гносеологія
- Методичні рекомендації
- Питання для обговорення
- Ключові поняття і терміни
- Питання для повторення
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Семінарське заняття № 21-22
- Тема 19: Антропологія
- Методичні рекомендації
- Питання для обговорення
- Ключові поняття і терміни
- Питання для повторення
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Семінарське заняття № 23-24
- Тема 20: Соціальна філософія
- Методичні рекомендації
- Питання для обговорення
- Ключові поняття і терміни
- Питання для повторення
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- 4. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- Тема 1: Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
- Питання теми
- Методичні рекомендації
- Питання для самоконтролю
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Тема 2: Релігійно-філософські системи Стародавнього світу
- Питання теми
- Методичні рекомендації
- Питання для самоконтролю
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Тема 3: Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Питання теми
- Методичні рекомендації
- Питання для самоконтролю
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Тема 4: Свобода совісті та толерантність
- Питання теми
- Методичні рекомендації
- Питання для самоконтролю
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Тема 5: Логіка як основа філософського світогляду
- Питання теми
- Методичні рекомендації
- Питання для самоконтролю
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Тема 6: Основи понятійного мислення
- Питання теми
- Методичні рекомендації
- Питання для самоконтролю
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Тема 7: Складові форми мислення, судження та умовиводу
- Питання теми
- Методичні рекомендації
- Питання для самоконтролю
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Тема 8: Логіка дискурсу
- Питання теми
- Методичні рекомендації
- Питання для самоконтролю
- Тема 9: Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- Тема 10: Філософія античного світу
- Питання для самоконтролю
- Тема 11: Філософія середньовічного суспільства
- Тема 12: Філософія Відродження та Реформації
- Тема 13: Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- Тема 14: Німецька класична філософія та марксизм
- Тема 15: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- Тема 16: Сучасна світова філософія
- Питання для самоконтролю
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Тема 17: Онтологія
- Питання теми
- Методичні рекомендації
- Питання для самоконтролю
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Тема 18: Гносеологія
- Питання теми
- Методичні рекомендації
- Питання для самоконтролю
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Тема 19: Антропологія
- Питання теми
- Методичні рекомендації
- Питання для повторення
- Теми для підготовки доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- Тема 20: Соціальна філософія
- Питання теми
- Методичні рекомендації
- Питання для самоконтролю
- Теми для написання доповідей та рефератів
- Бібліографічний список
- 5. МетодичНі рекомендаЦії до виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань
- 5.1. Перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань до змістового модулю і
- До змістового модулю іі
- До змістового модулю ііі
- 6. Контрольні заходи
- 6.1. Перелік питань до модульних контролів До модульного контролю № 1
- До модульного контролю № 2
- 6.2. Перелік питань до письмового екзамену
- 7. Критерії оцінки знань та вмінь студентів
- 1. Загальні положення оцінки знань та вмінь студентів
- 2. Критерії оцінки навчальної діяльності студентів
- 2.1.Критерії оцінки знань та вмінь студентів під час поточного контролю
- 2.1.1.Критерії оцінки знань та вмінь студентів на семінарських заняттях
- 2.1.2.Критерії оцінки знань та вмінь студентів під час модульного контролю
- 2.1.3.Критерії оцінки індивідуальних навчально-дослідних завдань
- 2.1.4.Критерії оцінки знань та вмінь з самостійної роботи студентів
- 2.2. Загальні критерії оцінки знань та вмінь студентів під час підсумкового контролю
- 8. Бібліографічний список Змістовий модуль і
- Змістовий модуль іі
- Змістовий модуль ііі