8. Наука, як спеціалізована форма пізнання та вид діяльності
Наукове пізнання – це цілеспрямований процес, який вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання. Цілі пізнання, в свою чергу, детермінуються, з одного боку, практичними потребами суспільства, а з іншого – потребами розвитку самого наукового пізнання.
У науковому пізнанні в діалектичній єдності чуттєвого та раціонального головна роль належить раціональному мисленню. Проте його основні форми (поняття, судження, умовиводи) не відображають повною мірою його специфіку, оскільки вони функціонують як на донауковому, так і на науковому рівні пізнання. В науковому пізнанні формуються і набувають відносної самостійності такі форми та засоби пізнання, як ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
Ідея — це форма наукового пізнання, яка відображає зв'язки, закономірності дійсності І спрямована на її перетворення. Ідея в науковому пізнанні виконує багато функцій, основними з яких є: 1) підсумовування досвіду попереднього розвитку знання; 2) синтезування знання в цілісну систему; 3) виконання ролі активних евристичних принципів пояснення явищ; 4) спрямування пошуку нових шляхів вирішення проблем. Проблема — це форма наукового пізнання, що є єдністю двох змістовних елементів: знання про незнання і передбачення можливості наукового відкриття. Проблема є відображенням ситуації, яка об'єктивно виникає в процесі розвитку суспільства як протиріччя між знанням про потреби людей у яких-небудь результативних практичних та теоретичних діях і незнанням шляхів, засобів, знарядь їх реалізації. Постановка проблеми — це вихід із сфери уже вивченого в сферу того, що ще належить вивчити пошуковий метод проблема включає в себе нове знання, але воно має характер припущення і поряд з істинними положеннями містить також і оману.
Гіпотеза — це форма та засіб наукового пізнання, за допомогою яких формується один з можливих варіантів вирішення проблеми, істинність якої ще не встановлена і не доведена. Гіпотеза є формою розвитку наукового пізнання, засобом переходу від невідомого до відомого, від неповного, неточного знання до більш повного, точного. Концепція — це форма та засіб наукового пізнання, яка є способом розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії.
Теорія — це найбільш адекватна форма наукового пізнання, система достовірних, глибоких та конкретних знань про дійсність, яка має струнку логічну структуру і дає цілісне, синтетичне уявлення про закономірності та суттєві характеристики об'єкта. Теорія на відміну від гіпотези є знанням достовірним, істинність якого доведена і перевірена практикою.
- 1. Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини
- 2. Міфологія та релігія як історичні типи світогляду
- 3. Предмет філософії. Зміна предмету філософії в процесі історичного розвитку
- 4. Специфіка філософського знання
- 5. Структура філософського знання
- 6. Функції та методи філософії
- 7. Філософія як мудрість та наука, образ життя та система знань
- 8. Наука, як спеціалізована форма пізнання та вид діяльності
- 9. «Науки природи» (точні, природничі) та «науки про дух» (гуманітарні, суспільні)
- 10. Проблема пізнання як предмет філософського пізнання
- 11. Структура пізнання (предмет, суб’єкт, об’єкт, процес). Діалектика суб’єкт –обє’ктних відношення
- 13. Загальнонаукові методи пізнаня (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, моделювання, формалізація)
- 14. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти та проблеми
- 15. Проблема істини: властивості та функції
- 16. Концепції істини в філософії. Об'єктивна істина та історична правда
- 17. Істина в філософії, науці та релігії
- 18. Основні закони, принципи, категорії. Альтернативи діалектики
- 19. Проблема буття та сущого в філософії. Концепції буття
- 20. Поняття субстанції, атрибутів та акциденції
- 21. Філософське поняття світу
- 22. Категорії буття
- 23. Матерія як філософська категорія
- 24, 25. Час Простір Рух
- 26. Свідомість як філософська категорія
- 27. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості
- 28. Властивості свідомості
- 29. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності
- 30. Структура свідомості її компонентний та рівневий вияви
- 31. Взаємозв’язок свідомості і мови
- 32. Самосвідомість та самопізнання людини
- 33 . Форми суспільної свідомості
- 34. Проблема людини в філософії (субстанціоналістська та екзистенціальна концепції)
- 35. Філософські виміри та наукові підходи до проблеми походження людини (натуралістичний та супранатуралістичний підходи)
- 36. Специфіка людського існування. Людська сутність та екзистенція
- 38. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість»
- 39. Поняття практики та досвіду як основ життєдіяльності суспільства людини
- 41. Філософське поняття, зміст, функції та форми культури
- 42. Культура та цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблеми кризи культури
- 43. Класифікація і функції цінностейКласифікація цінностей
- 44. Поняття ціностей та їх види (культурні, духовні, соціально-політичні, інформаційні). Проблема справжнії і несправжнії цінностей
- 45. Поняття суспільства. Структура суспільства
- 46. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народ, народність, нація, етнос
- 47. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств
- 48. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес
- Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи
- 50.Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо
- 51.Науково-технічна революція та її соціальні наслідки
- Досократичний період Античної філософії
- Моральнота логічна проблематика філософії Сократа
- Філософія Платона і платонізм: онтологія і гносеологія
- Філософія арістотеля та арістотелізм: онтологія та гносеологія
- Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм)
- Етапи розвитку та загальна х-ка середньовічного світогляду та філософії
- 58. Середньовічна патристика (Аврелій, східні отці церкви)
- Середньовічна схоластика (проблема універсалій)
- Віра і розум, філософія та теологія у Фоми Аквінського
- 61. Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження
- 62. Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу
- Загальна х-ка філософії Нового Часу: школи, представники, їдеї
- Емпіризм як науковий та політико правовий принцип (Бекон, Гоббс, Локк)
- Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (Декарт, Спіноза, Лейбніц)
- 66. Субєктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини( Юм , Берклі)
- 67. Концепції «природного права» , «суспільного договору» , «громадянського суспільства» та «правової держави» в філософії французького Просвітництва (Руссо , Монтескьє)
- 68. Характерні особливості Німецької Класичної Філософії ( Фіхте ,Шеллінг ,Гегель)
- 69. Гносеологічні та етичні погляди і.Канта
- 70. Напрямки,представники та тенденції сучасної неокласичної філософії хіх – хх ст.
- 71. Ідеї та напрями філософії прагматизму,позитивізму та неопозитивізму
- 72. Марксизм та його історичні інтерпретації в ленінізмі та лівому марксизмі
- 73. Класичний психоаналіз Фрейда та неофрейдизм Юнга та Фрома про побудову психіки та природу людини
- 74. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини
- 75. Сучасна феноменологія та герменевтика
- 76. Філософія постмодернізму
- 78. «Філософія серця» ,самопізнання,вчення про три світи у г.Сковороди
- 79. Філософія національної ідеї