58. Середньовічна патристика (Аврелій, східні отці церкви)

Перший період (II—VII ст.) у розвитку середньовічної філософії названий патристикою. Патристика (лат. pater — батько) — сукупність філософських доктрин християнських мислителів (отців церкви) II—VII ст. Представлений він вченням «отців церкви» — Квінта Тертулліана (160—220), Августина Блаженного та ін. Відомим твердженням «Вірую, бо це абсурдно» Тертулліан висловив один із основних принципів патристики — примат віри над розумом. Розум справді був безсилий будь-що змінити в період розпаду Римської імперії. Відновитись до життя можна було тільки через віру, через утвердження абсолютно нових цінностей. У цих словах теолога не просто церковна догма, а вистраждана епохою істина. Августин Блаженний пристосував платонізм для розбудови християнської теології. На його думку, світ ідей Платона є не що інше, як думки Бога, що передують акту створення світу. В Бога ідеї передують речам, в людині вони слідують за речами. Пізнаючи речі, людина проникає в думки Бога. В такий спосіб теологи поєднали релігійну доктрину створення світу Богом і концепцію Платона. Певний інтерес представляє концепція історії Августина. На противагу циклічним уявленням про час, характерними для греко-римської культури, Августин розвинув лінійну концепцію: історія має початок (створення світу), кульмінацію (пришестя Христа) і майбутній кінець (друге пришестя і страшний суд). І хоч така концепція є есхатологічною (визнає кінець історії), однак розуміння історії як єдиного сповненого смислу процесу сприяло пробудженню історичної свідомості. Стараннями Августина в європейській культурі утверджується розуміння часу як однолінійної перспективи, що йде з майбутнього через сучасне в минуле. У творі “Про Град Божий” Августин викладає християнську концепцію історії. Цей твір він почав писати в 413 р. під впливом загарбання Риму вестготами Алариха в 410 р., закінчив у 427 р. За чотирнадцять років написано було двадцять дві книги. Перші десять присвячені аналізу історії Римської держави. Наступні дванадцять викладають загальну концепцію історії в розумінні Августина. Люди, вважає Августин, утворюють дві спільноти: “град земний”, державність, яка обслуговує суспільні інтереси людей; і “Град Божий”, духовну спільноту, в якій людина відчуває Бога, висловлює свою любов до Бога. У першій існує зло, насильство, це град Сатани. У другій -добро, благодать, це Град Бога. Ці дві основи є в кожній державі, в усьому світі, у будь-якому суспільстві. Августин, виходячи з такої конструкції держави і суспільства, викриває пороки Риму, але не для того, щоб їх негайно виправити. Теологічний детермінізм, який сповідає Августин, цього не передбачає. Просто треба надати право церкві вирішувати це питання. Людина повинна пристати до Граду Божого, бо діє божественне визначення. Вчення про благодать і визначення в суспільстві має визначити суспільну позицію людини. При цьому не може бути насильства, бо воно є виявом гріховності.

59. Содержание

    • 1. Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини
    • 2. Міфологія та релігія як історичні типи світогляду
    • 3. Предмет філософії. Зміна предмету філософії в процесі історичного розвитку
    • 4. Специфіка філософського знання
    • 5. Структура філософського знання
    • 6. Функції та методи філософії
    • 7. Філософія як мудрість та наука, образ життя та система знань
    • 8. Наука, як спеціалізована форма пізнання та вид діяльності
    • 9. «Науки природи» (точні, природничі) та «науки про дух» (гуманітарні, суспільні)
    • 10. Проблема пізнання як предмет філософського пізнання
    • 11. Структура пізнання (предмет, суб’єкт, об’єкт, процес). Діалектика суб’єкт –обє’ктних відношення
    • 13. Загальнонаукові методи пізнаня (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, моделювання, формалізація)
    • 14. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти та проблеми
    • 15. Проблема істини: властивості та функції
    • 16. Концепції істини в філософії. Об'єктивна істина та історична правда
    • 17. Істина в філософії, науці та релігії
    • 18. Основні закони, принципи, категорії. Альтернативи діалектики
    • 19. Проблема буття та сущого в філософії. Концепції буття
    • 20. Поняття субстанції, атрибутів та акциденції
    • 21. Філософське поняття світу
    • 22. Категорії буття
    • 23. Матерія як філософська категорія
    • 24, 25. Час Простір Рух
    • 26. Свідомість як філософська категорія
    • 27. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості
    • 28. Властивості свідомості
    • 29. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності
    • 30. Структура свідомості її компонентний та рівневий вияви
    • 31. Взаємозв’язок свідомості і мови
    • 32. Самосвідомість та самопізнання людини
    • 33 . Форми суспільної свідомості
    • 34. Проблема людини в філософії (субстанціоналістська та екзистенціальна концепції)
    • 35. Філософські виміри та наукові підходи до проблеми походження людини (натуралістичний та супранатуралістичний підходи)
    • 36. Специфіка людського існування. Людська сутність та екзистенція
    • 38. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість»
    • 39. Поняття практики та досвіду як основ життєдіяльності суспільства людини
    • 41. Філософське поняття, зміст, функції та форми культури
    • 42. Культура та цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблеми кризи культури
    • 43. Класифікація і функції цінностейКласифікація цінностей
    • 44. Поняття ціностей та їх види (культурні, духовні, соціально-політичні, інформаційні). Проблема справжнії і несправжнії цінностей
    • 45. Поняття суспільства. Структура суспільства
    • 46. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народ, народність, нація, етнос
    • 47. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств
    • 48. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес
    • Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи
    • 50.Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо
    • 51.Науково-технічна революція та її соціальні наслідки
    • Досократичний період Античної філософії
    • Моральнота логічна проблематика філософії Сократа
    • Філософія Платона і платонізм: онтологія і гносеологія
    • Філософія арістотеля та арістотелізм: онтологія та гносеологія
    • Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм)
    • Етапи розвитку та загальна х-ка середньовічного світогляду та філософії
    • 58. Середньовічна патристика (Аврелій, східні отці церкви)
    • Середньовічна схоластика (проблема універсалій)
    • Віра і розум, філософія та теологія у Фоми Аквінського
    • 61. Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження
    • 62. Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу
    • Загальна х-ка філософії Нового Часу: школи, представники, їдеї
    • Емпіризм як науковий та політико правовий принцип (Бекон, Гоббс, Локк)
    • Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (Декарт, Спіноза, Лейбніц)
    • 66. Субєктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини( Юм , Берклі)
    • 67. Концепції «природного права» , «суспільного договору» , «громадянського суспільства» та «правової держави» в філософії французького Просвітництва (Руссо , Монтескьє)
    • 68. Характерні особливості Німецької Класичної Філософії ( Фіхте ,Шеллінг ,Гегель)
    • 69. Гносеологічні та етичні погляди і.Канта
    • 70. Напрямки,представники та тенденції сучасної неокласичної філософії хіх – хх ст.
    • 71. Ідеї та напрями філософії прагматизму,позитивізму та неопозитивізму
    • 72. Марксизм та його історичні інтерпретації в ленінізмі та лівому марксизмі
    • 73. Класичний психоаналіз Фрейда та неофрейдизм Юнга та Фрома про побудову психіки та природу людини
    • 74. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини
    • 75. Сучасна феноменологія та герменевтика
    • 76. Філософія постмодернізму
    • 78. «Філософія серця» ,самопізнання,вчення про три світи у г.Сковороди
    • 79. Філософія національної ідеї