Філософія Платона і платонізм: онтологія і гносеологія

Платонізм (Платонічний реалізм) — філософська традиція що виникла (бл. 385 р. до н.Х.) у грецькій Академії Платона (427-347 рр. до н.Х.), учня Сократа і вчителя Арістотеля. В період середнього платонізму (1 ст. до н.Х. — 2 ст.) інтерес зосереджувався на думці Платона про Бога та надчутливий світ. Згодом філософи Александрії (див. Плотін) творче систематизували ці та інші аспекти роботи своїх попередників у неоплатонізм.Платонічний реалізм є філософським терміном що окреслює теорію реалізму стосовно існування метафізичних ідей. Тому, інколи, доктрина Платона зветься Платонічним ідеалізмом. Сам Платон описує місце перебування ідей в діалозі "Федр" наступним чином: "Занебесну область не оспівав ніхто серед тутешніх поетів... Вона ж ось яка: цю область займає безколірна, неокреслена, невідчутна сутність, істинно існуюча, зрима лише годувальнику душі - розумові; на неї і скерований істинний рід знання". Занебесна область перебування ідей увійшла в традицію під назвою "Гіперуранія" ("Федр") . Це місце над небом і над космосом, яке, однак, не є якесь локальне місце, а скоріш – вираження позапросторності. Гіперуранія є образ непросторового, надфізичноого світу. Явище "другої навігації" - відкриття надчутливого, надприроднього світу і надання йому статусу істинного, правдивого буття - момент, принциповий для розуміння платонізму. Раніше, до Платона, філософія фізиса шукала причини феноменів в реальностях фізичного порядку. Платон же стверджує, що будь-яка річ фізичного світу має вищу і останню причину в метафізичній реальності. Таким чином, лише з відкриттям "другої навігації" можна з достатньою коректністю говорити про опозиції матеріалізму та ідеалізму. Ідеї Платона є сутністю речей, тим, що робить кожну річ саме "тою", даною, а не іншою. Іншими словами, ідеї - це те, що робить кожну річ тим, что вона є. Платон вживає термін "парадигма", вказуючи тим самим, що ідеї творять позачасову (постійну) модель кожної речі. Платон розуміє надчутливу реальність як єрархію ідей: нижні ідеї ппіпорядковані верхнім. На вершині єрархії - ідея Блага в собі - вона нічим не зумовлена, а звідси, абсолютна. В діалозі "Держава", Платон пише про неї як про ту, що породжує саме буття. Чуттєво збудований світ (космос) збудованим ідеями. Фізичний світ походить від ідей. Чуттєвий світ в Платона є досконалим порядком (космосом), що є вираженням логоса над сліпою необхідністю матерії. Матерія є леговищем чуттєвого, за визначенням Платона, - це "хора" (просторність). Вона знаходиться у владі безформенного і хаотичного руху.

На протиставленні тіла і душі ґрунтується гносеологія Платона. Суть теорії пізнання Платона полягає в тезі, що "знання — це пригадування (анамнез)" того, що колись душа знала, а потім забула.

52. Содержание

    • 1. Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини
    • 2. Міфологія та релігія як історичні типи світогляду
    • 3. Предмет філософії. Зміна предмету філософії в процесі історичного розвитку
    • 4. Специфіка філософського знання
    • 5. Структура філософського знання
    • 6. Функції та методи філософії
    • 7. Філософія як мудрість та наука, образ життя та система знань
    • 8. Наука, як спеціалізована форма пізнання та вид діяльності
    • 9. «Науки природи» (точні, природничі) та «науки про дух» (гуманітарні, суспільні)
    • 10. Проблема пізнання як предмет філософського пізнання
    • 11. Структура пізнання (предмет, суб’єкт, об’єкт, процес). Діалектика суб’єкт –обє’ктних відношення
    • 13. Загальнонаукові методи пізнаня (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, моделювання, формалізація)
    • 14. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти та проблеми
    • 15. Проблема істини: властивості та функції
    • 16. Концепції істини в філософії. Об'єктивна істина та історична правда
    • 17. Істина в філософії, науці та релігії
    • 18. Основні закони, принципи, категорії. Альтернативи діалектики
    • 19. Проблема буття та сущого в філософії. Концепції буття
    • 20. Поняття субстанції, атрибутів та акциденції
    • 21. Філософське поняття світу
    • 22. Категорії буття
    • 23. Матерія як філософська категорія
    • 24, 25. Час Простір Рух
    • 26. Свідомість як філософська категорія
    • 27. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості
    • 28. Властивості свідомості
    • 29. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності
    • 30. Структура свідомості її компонентний та рівневий вияви
    • 31. Взаємозв’язок свідомості і мови
    • 32. Самосвідомість та самопізнання людини
    • 33 . Форми суспільної свідомості
    • 34. Проблема людини в філософії (субстанціоналістська та екзистенціальна концепції)
    • 35. Філософські виміри та наукові підходи до проблеми походження людини (натуралістичний та супранатуралістичний підходи)
    • 36. Специфіка людського існування. Людська сутність та екзистенція
    • 38. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість»
    • 39. Поняття практики та досвіду як основ життєдіяльності суспільства людини
    • 41. Філософське поняття, зміст, функції та форми культури
    • 42. Культура та цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблеми кризи культури
    • 43. Класифікація і функції цінностейКласифікація цінностей
    • 44. Поняття ціностей та їх види (культурні, духовні, соціально-політичні, інформаційні). Проблема справжнії і несправжнії цінностей
    • 45. Поняття суспільства. Структура суспільства
    • 46. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народ, народність, нація, етнос
    • 47. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств
    • 48. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес
    • Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи
    • 50.Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо
    • 51.Науково-технічна революція та її соціальні наслідки
    • Досократичний період Античної філософії
    • Моральнота логічна проблематика філософії Сократа
    • Філософія Платона і платонізм: онтологія і гносеологія
    • Філософія арістотеля та арістотелізм: онтологія та гносеологія
    • Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм)
    • Етапи розвитку та загальна х-ка середньовічного світогляду та філософії
    • 58. Середньовічна патристика (Аврелій, східні отці церкви)
    • Середньовічна схоластика (проблема універсалій)
    • Віра і розум, філософія та теологія у Фоми Аквінського
    • 61. Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження
    • 62. Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу
    • Загальна х-ка філософії Нового Часу: школи, представники, їдеї
    • Емпіризм як науковий та політико правовий принцип (Бекон, Гоббс, Локк)
    • Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (Декарт, Спіноза, Лейбніц)
    • 66. Субєктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини( Юм , Берклі)
    • 67. Концепції «природного права» , «суспільного договору» , «громадянського суспільства» та «правової держави» в філософії французького Просвітництва (Руссо , Монтескьє)
    • 68. Характерні особливості Німецької Класичної Філософії ( Фіхте ,Шеллінг ,Гегель)
    • 69. Гносеологічні та етичні погляди і.Канта
    • 70. Напрямки,представники та тенденції сучасної неокласичної філософії хіх – хх ст.
    • 71. Ідеї та напрями філософії прагматизму,позитивізму та неопозитивізму
    • 72. Марксизм та його історичні інтерпретації в ленінізмі та лівому марксизмі
    • 73. Класичний психоаналіз Фрейда та неофрейдизм Юнга та Фрома про побудову психіки та природу людини
    • 74. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини
    • 75. Сучасна феноменологія та герменевтика
    • 76. Філософія постмодернізму
    • 78. «Філософія серця» ,самопізнання,вчення про три світи у г.Сковороди
    • 79. Філософія національної ідеї