Емпіризм як науковий та політико правовий принцип (Бекон, Гоббс, Локк)

Засновником емпіричної традиції у філософії Нового часу є Ф. Бекон, який усвідомив важливість наукового знання для влади людини над природою. Йому належить відомий вислів «Знання — це сила». Головні свої зусилля Бекон спрямовував на пошук методу наукового пізнання. Цій проблемі присвячена його основна праця «Новий Органон», яку він свідомо протиставив старому «органону» (методу) Арістотеля. Розвитку науки, на думку Бекона, перешкоджають схоластика з її догматизованим Арістотелем і різноманітні забобони, ухили розуму («ідоли», «привиди»), які, подібно до викривленого дзеркала, спотворюють справжній стан речей. Тому потрібно виявити і викорінити ці «привиди», «очистити» від них розум. Цей пошук «чистого суб´єкта», «чистої свідомості» зумовлений гносеологічним протистоянням суб´єкта і об´єкта, що виникло в науці та філософії Нового часу.Ідеї Ф. Бекона систематизував Т. Гоббс. Він дещо посилив роль дедуктивного методу в пізнанні, віддавши належне математиці в науковому знанні. Мислитель визнавав роль як емпіричного, так і раціонального пізнання, щоправда, раціональне тлумачив як механічне поєднання та роз´єднання чуттєвих ідей. Гоббса споріднює з емпіриками номіналізм щодо розуміння природи загальних понять.Гоббс звернув увагу на знакову природу слів, дав першу класифікацію знаків, його вважають одним із засновників семіотики — науки про знаки. Світогляд Гоббса, на відміну від Бекона, є суто механістичний.Систематичності й цілісності емпіризм набув у працях видатного англійського мислителя Дж. Локка. На відміну від попередніх мислителів-емпіриків, які ставили своїм завданням пізнання світу, він зосередився на дослідженні можливостей розуму, зробивши поворот від об´єкта (природи) до суб´єкта. Основна його праця називається «Дослідження людського розуміння». Локк є сенсуалістом, послідовно реалізує засади сенсуалізму в своїй концепції.Сенсуалізм (лат. sensus — відчуття, почуття) — напрям у філософії (теорії пізнання), який визнає відчуття єдиним джерелом знань.Наслідки систематично реалізовуваного емпіризму виявились і в іншій формі. Локк дійшов переконання, що загальне поняття «субстанція» не дане в чуттєвому досвіді. Це дало йому підставу для агностичного висновку, що словом «субстанція» позначається припущення невідомо чого. І хоча він утримався від заперечення існування субстанції, це успішно зробили його послідовники (Д. Юм).

Бекон, Гоббс і Локк були деїстичними матеріалістами. Природу вони розглядали як субстанцію, щось самостійне, а науку — єдиним вченням про природу. Сферу моралі вони залишали в компетенції Святого Письма.

63. Содержание

    • 1. Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини
    • 2. Міфологія та релігія як історичні типи світогляду
    • 3. Предмет філософії. Зміна предмету філософії в процесі історичного розвитку
    • 4. Специфіка філософського знання
    • 5. Структура філософського знання
    • 6. Функції та методи філософії
    • 7. Філософія як мудрість та наука, образ життя та система знань
    • 8. Наука, як спеціалізована форма пізнання та вид діяльності
    • 9. «Науки природи» (точні, природничі) та «науки про дух» (гуманітарні, суспільні)
    • 10. Проблема пізнання як предмет філософського пізнання
    • 11. Структура пізнання (предмет, суб’єкт, об’єкт, процес). Діалектика суб’єкт –обє’ктних відношення
    • 13. Загальнонаукові методи пізнаня (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, моделювання, формалізація)
    • 14. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти та проблеми
    • 15. Проблема істини: властивості та функції
    • 16. Концепції істини в філософії. Об'єктивна істина та історична правда
    • 17. Істина в філософії, науці та релігії
    • 18. Основні закони, принципи, категорії. Альтернативи діалектики
    • 19. Проблема буття та сущого в філософії. Концепції буття
    • 20. Поняття субстанції, атрибутів та акциденції
    • 21. Філософське поняття світу
    • 22. Категорії буття
    • 23. Матерія як філософська категорія
    • 24, 25. Час Простір Рух
    • 26. Свідомість як філософська категорія
    • 27. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості
    • 28. Властивості свідомості
    • 29. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності
    • 30. Структура свідомості її компонентний та рівневий вияви
    • 31. Взаємозв’язок свідомості і мови
    • 32. Самосвідомість та самопізнання людини
    • 33 . Форми суспільної свідомості
    • 34. Проблема людини в філософії (субстанціоналістська та екзистенціальна концепції)
    • 35. Філософські виміри та наукові підходи до проблеми походження людини (натуралістичний та супранатуралістичний підходи)
    • 36. Специфіка людського існування. Людська сутність та екзистенція
    • 38. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість»
    • 39. Поняття практики та досвіду як основ життєдіяльності суспільства людини
    • 41. Філософське поняття, зміст, функції та форми культури
    • 42. Культура та цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблеми кризи культури
    • 43. Класифікація і функції цінностейКласифікація цінностей
    • 44. Поняття ціностей та їх види (культурні, духовні, соціально-політичні, інформаційні). Проблема справжнії і несправжнії цінностей
    • 45. Поняття суспільства. Структура суспільства
    • 46. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народ, народність, нація, етнос
    • 47. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств
    • 48. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес
    • Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи
    • 50.Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо
    • 51.Науково-технічна революція та її соціальні наслідки
    • Досократичний період Античної філософії
    • Моральнота логічна проблематика філософії Сократа
    • Філософія Платона і платонізм: онтологія і гносеологія
    • Філософія арістотеля та арістотелізм: онтологія та гносеологія
    • Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм)
    • Етапи розвитку та загальна х-ка середньовічного світогляду та філософії
    • 58. Середньовічна патристика (Аврелій, східні отці церкви)
    • Середньовічна схоластика (проблема універсалій)
    • Віра і розум, філософія та теологія у Фоми Аквінського
    • 61. Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження
    • 62. Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу
    • Загальна х-ка філософії Нового Часу: школи, представники, їдеї
    • Емпіризм як науковий та політико правовий принцип (Бекон, Гоббс, Локк)
    • Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (Декарт, Спіноза, Лейбніц)
    • 66. Субєктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини( Юм , Берклі)
    • 67. Концепції «природного права» , «суспільного договору» , «громадянського суспільства» та «правової держави» в філософії французького Просвітництва (Руссо , Монтескьє)
    • 68. Характерні особливості Німецької Класичної Філософії ( Фіхте ,Шеллінг ,Гегель)
    • 69. Гносеологічні та етичні погляди і.Канта
    • 70. Напрямки,представники та тенденції сучасної неокласичної філософії хіх – хх ст.
    • 71. Ідеї та напрями філософії прагматизму,позитивізму та неопозитивізму
    • 72. Марксизм та його історичні інтерпретації в ленінізмі та лівому марксизмі
    • 73. Класичний психоаналіз Фрейда та неофрейдизм Юнга та Фрома про побудову психіки та природу людини
    • 74. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини
    • 75. Сучасна феноменологія та герменевтика
    • 76. Філософія постмодернізму
    • 78. «Філософія серця» ,самопізнання,вчення про три світи у г.Сковороди
    • 79. Філософія національної ідеї