29. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності

Кожна наука має свій предмет, тобто сферу дійсності, яку вона вивчає. З сивої давнини походить думка, що ті явища, які вивчає психологія, особливі – не такі, як інша реальність. Дійсно, сприй-мання книги, це не сама книга; спогад про подію – це ще не сама подія. Всі ці явища належать до внутрішнього світу людини поряд з тими явищами, які її оточують і становлять так званий зовнішній світ. Зв’язок зовнішнього і внутрішнього світу став предметом філо-софських дискусій ще в давнину.Ідеалістичний підхід полягає в тому, що він протиставляє ду-ховне життя матеріальній дійсності. Духовне життя вважають про-явом вищого розуму. Цей особливий внутрішній світ (суб’єктивний) ніяк не залежить від зовнішніх умов, тому його не можна зовні спо-стерігати, а можна розкрити в самоспостереженні.Декарт розглядав психіку як утворену з двох частин (дуалізм). Одна з них простіша, що включала відчуття, сприймання та інші елементарні психологічні процеси, пояснюва-лась тими ж законами, що і інша реальність. А друга – це мислення, воля, уява – вищі психічні прояви. Вони лежать за межами дії зако-нів реальності, і керуються вищим розумом. В науковому поясненні елементарної психіки Декарт вперше використав поняття рефлексу (від лат. – відображати), яке розглядалось як механічне явище. При-близна схема тодішнього розуміння рефлексу така: зовнішній по-штовх приводить внутрішні провідні шляхи у коливання, що пере-даються у головний мозок. Показово, що тоді психологія намагалась взагалі представити людину як механізм, автомат. Одна з робіт Ла-метрі так і називалась “Людина-машина”. Звичайно, така механісти-чна схема не в змозі була пояснити вищих проявів розуму волі, уяви людини. Зокрема, дію машини легко передбачити, але кожна людина діє своєрідно і переважно передбачувано. Таке ж дуалістичне уявлення зберігається у XIX ст. (Еббінгауз, Вундт). Початки іншого погляду зароджувались в роботах францу-зьких матеріалістів, які намагаються розглядати психічні явища, як усі інші явища природи. Поворотний момент настав з появою роботи Сєченова “Рефлекси головного мозку”, яка довела необхідність і можливість наукового вивчення психіки..Психічні факти або явища утворюють психіку, внутрішній світ. Наприклад фактом психіки є те, що стіна буде сприйматися як біла і вдень, і в сутінки. Такою постійністю характеризуються і образи звуку, розміру, форми. Психологія не тільки описує факти, але й вивчає умови їх появи (процес формування). Крім вивчення фактів, закономірностей, в задачі психології входить і розкриття їх механізмів. Так, постійність величини забезпечується взаємодією оцінки розміру зображення на сітківці і оцінки розташування ока.