Нмп

До модульного контролю № 2

Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії, її предмет та функції.
Філософія і світогляд. Основні риси світогляду. Історичні типи світогляду.
Соціальна спрямованість філософського знання. Гуманістичний зміст філософії.
Давньокитайська і давньоіндійська філософія.
Досократична філософія, її універсалістські орієнтації (Мілетська школа, Геракліт, піфагоризм).
Класична еллінська філософія (софісти, Сократ, Платон, Аристотель).
Елліністичний період (епікуреїзм, стоїцизм, неоплатонізм).
Патристика – перша спроба філософського обґрунтування християнства (Августин Блаженний, Іоанн Дамаскін).
Схоластика і екзистенційно-містична лінія середньовічної філософії
Фома Аквінський – великий схоласт середньовіччя. Вчення про людину в філософії Фоми Аквінського.
Реалізм і номіналізм як напрямки середньовічної філософії.
Головні напрями та риси філософії епохи Відродження.
Антропоцентризм філософії епохи Відродження, її гуманістичний характер.
Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно. Геліоцентрична теорія М.Коперника.
Нові концепції держави і права у філософії Н.Макіавеллі, Ж.Бодена, Т.Мора, Т. Кампанелли.
Філософія Нового часу (ХVІІ-ХVІІІст.), її основна парадигма – вивчення природи.
Проблема методу в філософії (Ф.Бекон, Р.Декарт).
Проблема субстанції у філософії ХVІІ ст.(Б.Спіноза, Т.Лейбніц).
Філософія епохи Просвітництва (ХVІІІ ст.), її характерні риси.
Німецька класична філософія, її значення.
І.Кант – родоначальник німецької класичної філософії. Значення філософії І.Канта.
Філософія Г.Гегеля – вище досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний, метафізичний матеріалізм Л.Фейербаха.
Німецька класична філософія – теоретичний фундамент марксизму.
Основні риси філософських поглядів у Київській Русі (Х-ХІІ ст.). Філософія періоду Відродження (ХVІ-ХVІІ ст.).
Філософія в Києво-Могилянській академії
Г.Сковорода –родоначальник української класичної філософії.
Філософські ідеї в Україні в ХІХ-ХХ ст. Значення Кирило-Мефодіївського братства у розвитку філософських ідей (М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко).
Філософія серця П.Д.Юркевича.
Лейтмотив творчості видатних українських письменників та філософів М.Драгоманова, Л.Українки, І.Франка, М.Грушевського.
Новітня українська філософія, її характерні риси.
Мислителі української діаспори.
Ірраціоналістичні вчення німецьких філософів А.Шопенгауера та Ф.Ніцше.
Прагматизм як суб’єктивно-ідеалістичний напрямок у філософії (Ч.Сандерс,В.Джемс, Д.Д’юі).
Екзистенціальна філософія (С.К'єркегор, М.Хайдеггер, К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр).
Психоаналіз і неофрейдизм (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).
Еволюція релігійної філософії ХХ ст. (Е.Жільсон, Ж.Марітен, К.Ранер).
Проблема буття (онтологія). Філософський зміст категорії “буття”.
Категорії як структури буття.
Єдність матерії, руху, простору, часу.
Проблема взаємовідношення буття і духу.
Діалектика як загальна концепція розвитку та її альтернативи. Діалектична суперечність як джерело розвитку.
Поняття закону. Закони діалектики.
Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.
Закон єдності та боротьби протилежностей.
Закон заперечення заперечення.
Принципи і категорії діалектики.
Буття природи, особливості його розвитку.
Буття людини. Єдність біологічного і соціального в людині.
Поняття практики. Форми і рівні практичної діяльності. Функції практики.
Виникнення і природа свідомості. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість.
Проблема свідомості в історії філософії. Відображення –всезагальна властивість матерії. Відображення та інформація.
Проблема ідеального в філософії.
Свідомість, практика, досвід, пізнання.
Гносеологія, сутність та структура пізнавального процесу.
Єдність чуттєвого та раціонального, логіка та інтуїції у пізнанні.
Об’єкти і суб’єкти пізнання.
Творчість та інтуїція у пізнанні. Пізнання і знання.
Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу
Форми та методи наукового пізнання. Загальний характер філософських методів.
Сучасні методи пізнання.
Логіка наукового дослідження та її етапи (проблема, факт, гіпотеза, теорія, ідея).
Проблема істини у філософії. Істина об’єктивна, суб’єктивна, абсолютна і відносна.
Суспільство як система, що розвивається.
Основні підходи до розуміння суспільства (М.Вебер, Т.Парсонс, К.Маркс).
Форми організації суспільного буття. Соціум як історичний процес.
Предметність, діяльність і спілкування – форми існування соціуму.
Суспільство і природа як підсистема об’єктивної реальності. Єдність природи і суспільства.
Суспільний прогрес. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу.
Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку. Народ – творець історії. Особистість в історії.
Філософія техніки. Роль науки у розвитку техніки та суспільства.
Необхідність змін технологічного світогляду. Гуманістична міра прогресу і його незворотність.
Проблема людини у філософії. Людина в системі цінностей.
Поняття про духовну досконалість. Вищі духовні цінності людського буття.
Цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності. Проблема втілення ідеалу.
Поняття прогресу і регресу. Вплив матеріально-технічної бази на розвиток суспільства.
Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин як рушійна сила розвитку суспільства. Людина як головна продуктивна сила суспільства.
Протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами, їх наслідки та методи розв’язання.
НТР та його соціальні наслідки. Ідеї В.Вернадського про ноосферу.
Глобальні проблеми сучасності як наслідки НТР. Глобальна загроза. Глобальні проблеми і соціальний прогрес.

Содержание