1. Основні проблеми філософії. Специфіка філософського знання

Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тому, що коли наукове знання на певному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх лю­дей, то філософське знання є поліфонічним, плюралістичним. Це означає, що на одні і ті ж самі питання в різних філософсь­ких школах даються різні (неоднакові) відповіді, які, що суттє­во важливо, мають рівноцінне значення. Інакше кажучи, в фі­лософії не існує однозначних і загальноприйнятих положень. Саме тому філософія є особливим видом знання, це "софічне" знання, зрозуміле як мудрість. Про це свідчить і значення тер­міну філософія (грецькою "філео" - любов, "софія" - мудрість (любов до мудрості). Отже, в філософії науково-об'єктивний підхід поєднується з оцінюючим.

Специфіка філософського знання в значній мірі визначаєть­ся тими проблемами, які досліджуються в філософії. До найва­жливіших проблем філософії відносяться такі:

- хто така людина, і яке місце займає вона в світі?

- яка природа світу? В чому полягає причина і основа йо­го існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існу­вання Всесвіту, чи він є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил? в чому полягає сенс людського життя і людства в ціло­му? І чи існує цей сенс взагалі?

- в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою?

- як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті інди­віда і людських спільнот?

- людина і доля. Чи вільна істота людина, чи над нею па­нує фатум, доля? Чи визначено її життєвий шлях за­здалегідь, чи ні?

На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозна­чні і вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей намагається відшукати своє власне тлумачення цих життєвос-мислових проблем людського існування.

Історично поняття предмета філософії змінювалось, що має як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. До об'єктивних при­чин слід віднести стан, рівень накопичених конкретних і філо­софських знань про навколишній світ (природу, людину, суспі­льство), про духовні, в першу чергу пізнавальні можливості як окремої людини, так і суспільства в цілому. До суб'єктивних причин відносяться, насамперед, своєрідність форми осягнення предмета філософії тим чи іншим філософом, філософською школою або течією. Річ у тому, що зміст і форма тієї чи іншої концепції предмета філософії далеко не завжди збігаються. Во­ни залежать від історико-філософської рефлексії виявлення ре­ального, об'єктивного змісту тієї чи іншої концепції предмета філософії, певної інтерпретації в нових історичних умовах.

Предмет філософії - найбільш загальні закони розвитку при­роди, людського суспільства, мислення, всієї духовної культу­ри.

Отже, філософія вивчає такі питання, котрі включаються у світогляд людини. Саме тому філософія тісно і безпосередньо пов'язана зі світоглядом.