3. Методи та форми наукового пізнання
Під методом у найзагальнішому значенні розуміють певний спосіб, прийом, шлях вирішення якоїсь проблеми чи задачі. Методи наукового пізнання - це сукупність правил і прийомів, яка конструюється дослідниками свавільно. Наукові методи мають об'єктивний характер, основою їх формування є закономірності, закономірні зв'язки і відношення предметів. Філософське вчення, що досліджує методи пізнання, називається методологією.
Сучасна система науки досить різноманітна, як і сама наука. У методології безліч класифікацій наукового методу. Йдеться, наприклад, про методи експерименту, методи обробки інформації (емпіричних даних), про методи побудови наукових теорій та їх перевірки, методи викладення наукових результатів. Крім того, розрізняють методи емпіричного пізнання (вимірювання, експеримент, спостереження тощо) та теоретичного (формалізації, аксіоматичний, теоретичного моделювання тощо).
З позиції сфери застосування методи поділяються на загальні і часткові. Часткові, спеціально-наукові, використовуються в окремих науках (наприклад, в математиці - метод математичної дедукції, у космології - метод радіоактивного розпаду, в економіці - метод економічного аналізу, економічної статистики тощо). Загальнонаукові методи використовують всі або майже всі науки. До таких методів відносяться аналіз і сингалез, індукція і дедукція, узагальнення і абстрагування, метод експерименту і аналоги, моделювання, формалізацїї, аксіоматичний метод та інші.
Метод абстрагування - виділення єдності найбільш істотних ознак, характерних зв'язків і відношень предметів і явищ з метою проникнення в сутність останніх.
Узагальнення - логічне завершення абстрагування, поширення спільних ознак предметів на всі предмети даної множини. Внаслідок узагальнення відбувається мислене об'єднання окремих предметів у загальне поняття, наукову абстракцію.
Аналіз і синтез - взаємообумовлені методи пізнання. Аналіз - мислене розчленування цілісного предмета на його частини, виділення окремих ознак, властивостей предмета і вивчення їх як певних елементів цілого. Аналітичний метод спрямований на визначення внутрішніх тенденцій і можливостей предмета. Синтез - зворотній процес - мислене поєднання в єдине ціле розчленованих частин предмета. Синтетичний підхід в процесі пізнання передбачає вміння побудувати цілісний образ, модель досліджуваного предмета.
Метод сходження від абстрактного до конкретного - метод за допомогою якого здійснюється синтез абстракцій, внаслідок чого, дійсність відтворюється системно і цілісно. За своєю сутністю цей метод є єдністю аналітичного і синтетичного методів.
Індуктивний і дедуктивний методи пізнання - загальні види умовиводів, взаємопов'язані методи пізнання. Дедукція - достовірний висновок в процесі переходу від більш загального до менш загального знання. Індукція - загальний висновок, що робиться, виходячи зі знання про одиничне чи часткове.
Наукове спостереження – метод вивчення ознак і відношень окремих предметів, які розглядаються в їхніх природних умовах.
Експеримент — метод вивчення предметів і явищ, у якому людина активно втручається в їх природний стан і розвиток, створює для них штучні умови.
Методи аналоги і моделювання - методи, що ґрунтуються на перенесенні знань, отриманих при аналізі певного об'єкта /моделі/, та інший об'єкт, менш вивчений.
Метод екстраполяції - метод дослідження, що дає можливість при певних умовах розповсюдити знання про одні предмети на інші, подібні до перших у певних відношеннях.
Динамічні і статистичні методи - дві великі групи методів, що досліджують об'єкти в різних аспектах. Динамічні методи спрямовані на явища, взаємозв'язок яких має необхідний характер (однозначний причинно-наслідковий характер), в яких випадковість відіграє незначну роль. Закономірність цих явищ має необхідний характер. Усі названі вище методи відносяться до динамічних. Статистичні методи використовуються для дослідження не окремих явищ, а їх множини. Поряд з необхідністю велике значення тут має випадковість.
Системно-структурний метод заснований на дослідженні матеріальних утворень як систем, що мають певну структуру і певну кількість елементів.
Математичні методи /аксіоматичний, математичне моделювання, математична статистика тощо/ засновані на формалізації пізнавального процесу, на абстрагуванні від конкретного змісту об'єкта, на аналізі кількісних і структурних сторін предметів.
Наукове пізнання особливе. В ньому, при наявності єдності чуттєво-сенситивного та раціонального, провідна роль належить раціональному. Але його основні форми {поняття, судження, умовиводи) не повною мірою відображають науковий пізнавальний процес. В науковому пізнанні формуються і набувають певної самостійності такі його форми:
1) науковий факт - це наукові відкриття, події, результати досліджень, достовірність яких ще не доказана;
2) наукова проблема, яка споріднює два змістовних положення: знання про незнання і передбачення можливості наукового відкриття;
3) наукова ідея поєднує істинні знання про дійсність з вірогідними знаннями про науковий факт;
4) наукова гіпотеза є одним з можливих варіантів вирішення наукової проблеми, істинність якої ще не встановлена і не доведена;
5) наукова теорія являє собою систему достовірних і конкретних знань про дійсність, має чітку структуру і є узагальненими знаннями про ту чи іншу ділянку світу.
Всі форми наукового пізнання діалектичне взаємопов'язані і взаємообумовлюють одна одну. Завдяки цьому можливі як фундаментальні теоретичні, так і прикладні наукові дослідження, що ведуть до істинних знань.
- Тема і. Філософія, її проблематика та функції
- Література:
- Знати основні поняття:
- 1. Основні проблеми філософії. Специфіка філософського знання
- 2. Світогляд, його суть і структура
- 3. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський
- 4. Соціальні функції філософії
- Контрольні запитання:
- Тема II. Філософія Стародавнього світу та Середньовіччя
- Література:
- Знати основні поняття:
- 1. Філософія Стародавнього сходу
- 2. Розвиток філософії у Стародавній Греції
- 3. Середньовічна філософія
- Контрольні запитання:
- Тема III. Європейська філософія XV - XIX ст.
- Література:
- Знати основні поняття:
- 1. Філософія епохи Відродження та Нового часу
- 2. Німецька класична філософія
- 3. Філософія марксизму
- 4. Українська філософія
- Контрольні запитання:
- Тема IV. Західна філософія XX ст.
- Література:
- 1. Криза класичної філософії
- 2. Сучасні філософські течії та школи
- Контрольні запитання:
- Тема V. Новітні сфери філософування
- Література:
- 1. Філософія постмодерну та діалогу
- 2. Екофілософія
- 3. Що чекає філософію
- Контрольні запитання:
- Тема VI. Філософське розуміння світу
- Література:
- 1. Філософське розуміння буття
- 2. Матерія
- 3. Спосіб та форми існування матерії
- Контрольні запитання:
- Тема VII. Свідомість
- Література:
- 1. Виникнення і природа свідомості
- 2. Структура свідомості, її основні рівні
- Контрольні запитання:
- Тема VIII. Проблема людини в філософії
- Література:
- 1. Людина як предмет філософії
- 2. Проблема антропосоціогенезу. Єдність природного, соціального і духовного в людині
- 3. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства
- Контрольні запитання:
- Тема iх. Діалектика: принципи і категорії
- Література:
- 1. Сутність діалектики та її принципи
- 2. Категорії діалектики
- Контрольні запитання:
- Тема X. Діалектика: закони та альтернативи
- 1. Закони діалектики
- 2. Альтернативи діалектики
- Контрольні запитання:
- Тема XI. Гносеологія
- Література:
- 1. Природа та структура пізнавальної діяльності
- 2. Поняття практики, її структура
- 3. Методи та форми наукового пізнання
- Контрольні запитання:
- Тема XII. Соціальна філософія як осмислення суспільного буття
- Література:
- 1. Суспільство як самоорганізована система. Основні філософські концепції пояснення суспільного розвитку
- 2. Діяльність як спосіб існування соціального. Особливості прояву соціальних заковів
- 3. Стихійне і випадкове у розвитку суспільства та свобода людини
- Тема XIII. Природні умови суспільного буття.
- Література:
- 1. Поняття природи. Погляд на природу в історії філософської думки
- 2. Природа і суспільство
- 3. Сучасні екологічні і демографічні проблеми та шляхи їх вирішення
- Контрольні запитання:
- Тема XIV. Суспільне виробництво та суспільний прогрес
- Література:
- 1. Потреби, інтереси і цілі людей як мотивація виробництва. Структура суспільного виробництва
- 2. Проблема прогресу і періодизації суспільного розвитку
- Контрольні запитання:
- Тема XV. Філософський аналіз соціальної структури суспільства
- Література:
- 1. Поняття соціальної структури суспільства та й основні елементи
- 2.Етносоціальді процеси в системі суспільних відносин
- 3. Функція організації дозвілля і відпочинку. Вільний час
- Контрольні запитання:
- Тема XVI. Філософські аспекти політичної сфери суспільного буття
- Література:
- 1. Політика як вид діяльності. Політика і влада
- 2. Політична система суспільства
- 3. Держава як соціальний університет політичної влади
- Контрольні запитання:
- Тема XVII. Духовне життя суспільства
- Література :
- 1. Поняття "дух", "душа", "духовність", "ментальність"
- 2. Цінності як ядро духовного світу людини
- 3. Суспільна свідомість та й рівні
- 4. Форми та функції суспільної свідомості
- Контрольні запитання:
- Тема XVIII. Цінності і їх роль в житті суспільства та людини
- Література:
- 1. Природа цінностей
- 2. Типологія ціннісних орієнтацій
- Контрольні запитання:
- Тема XIX. Культура і цивілізація
- Література:
- 1. Сутність, зміст і функції культури
- 2. Співвідношення культури і цивілізації
- 3. Соціальне прогнозування
- 40002, М. Суми, вул. Роменська, 87