Основні риси філософії Нового часу і Просвітництва

1. Принцип автономної і розумної особи. Філософи цієї епохи з гордістю підкреслювали, що сила людини в її розумі і можливості пізнання світу.

2. Пошук єдиного наукового методу пізнання: принципи методичного сумніву, раціонально-індуктивний і гіпотетико-дедуктивний методи пізнання.

3. Концепція природжених ідей, завдяки яким людина відрізняється від всього тваринного світу.

4. Ідея суспільного прогресу як природної закономірності історії.

5. Критика релігії і церкви. Деїзм. Пантеїзм.

6. Нові правові ідеї: юридична рівність всіх людей, визнання природним однакового для всіх права на життя, свободу і власність.

7. Нове розуміння держави як історично необхідного органу управління, що обмежує суспільні суперечності.

8. Теорія суспільного договору.

9. Нові етичні погляди: теорія розумного егоїзму.