Основні риси філософії епохи Відродження

1. Антропоцентризм. На відміну від космоцентричної філософії античності і геоцентричної філософії середніх віків увага мислителів епохи Відродження зосереджена на людині, її призначенні, сенсі її життя.

2. Гуманізм. Філософія Відродження створює систему ідей, згідно якої визнається цінність людини як особи, її право на свободу, щастя, розвиток і прояв своїх здібностей, а її благо — критерієм оцінки стану суспільства.

3. Обґрунтування сакральності людського життя. Вона набуває священного сенсу, а сама людина стає богорівною в творчості. Творча суть людини належить їй споконвічно, вона нікому не наслідує, творить "з себе".

4. Нове вчення про Всесвіт, про множинність світів, критичне переосмислення старої картини світу на основі природничонаукового знання.

5. З'єднання гуманізму з ідеями освіти, національної самосвідомості і національної самоцінності у філософії українського Відродження.