42. Правова держава. Громадське суспільство.

Найдетальніше ідею правової держави було розвинено у працях І. Канта, який обґрунтував її філософські основи. Розглядаючи державу як об'єднання багатьох людей, підпорядкованих правовим законам, Кант наголошував, що кожний громадянин може визнати над собою лише ту владу, яка сама виконує ті ж закони, що й він. Отже, Кант наполягав на необхідності дотримання принципу взаємної відповідальності держави і громадян за дотримання законів, обмеженість законом державної влади та невід'ємність і недоторканість прав особи.

Нині в українській державі значною перешкодою у справі розбудови правової держави є деформована правосвідомість народу, що ми отримали у спадок від колишнього тоталітарного СРСР.

Проголошення держави найвищою цінністю забезпечив її примат над правом, яке трактувалось як інструмент державної влади. "Творцем" законів став владний партійно-державний апарат, який міг будь-коли замінити закон постановою ЦК КПРС або якоюсь іншою неправовою нормою. Часто роль "творця" основного правового документа приписувалась особі вождя (як приклад — Сталінська Конституція 1936 p.). Громадянські права трактували як "дар" держави народові. До того ж, держава могла не лише "надати громадянам широке коло прав", а й значно їх обмежити або й відібрати зовсім (наприклад, право власності, право свободи віросповідання тощо).

У сучасному світі формування правової держави є загальносвітовою тенденцією і передбачає послідовне впровадження у практику таких важливих принципів:

— верховенство права у всіх сферах життєдіяльності суспільства;

— підзаконність державної влади, обмеженість сфери її діяльності та невтручання держави у справи громадянського суспільства;

— реальність і гарантованість невід'ємних прав людини та громадянських свобод, визнання їх пріоритетності; наявність механізму їх захисту;

— рівність закону для всіх і рівність усіх перед законом;

— взаємна відповідальність держави й особи, правова відповідальність офіційних осіб за дії, які вони чинять від імені держави;

— поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову за умови їхньої взаємної врівноваженості та відкритості;

Ефективність контролю та реалізація всіх інших принципів правової держави можливі лише на основі поділу влади. Принцип поділу влади вимагає, аби кожна з гілок влади (законодавча, виконавча, судова), відповідно до своєї природи, характеру, функцій і призначення, посідала своє, чітко визначене місце у системі державного управління й виконувала повноваження, властиві лише їй.-Право у вигляді законів та інших нормативно-юридичних актів формулює законодавча влада, виконавчі органи виконують закони, контроль за конституційністю актів законодавчої влади, законністю і правомірністю урядових рішень, дотриманням законів усіма суб'єктами здійснює незалежний суд.