62.Поліструктурність мови.

Поліструктурність передбачає різноманітний характер поєднання її елементів різного типу відносинами. Це означає що в одній системі має місце поєднання декількох структур. 

Структура мови — будова мови в її ієрархічній співвіднесеності, за якою одиниці нижчих рівнів використовуються для будови одиниць вищого рівня. Конкретно ця співвіднесеність виявляється у мовному потоці, в послідовному розташуванні мовних одиниць: на базі звуків утворюються частини слова — префікси, корені, інфікси, суфікси, флексії, з яких у свою чергу складаються слова, а з них — речення.

Структура мови – спосіб організації мовної сис-ми, це відношення і зв’язки між ел-тами мови.

Основні системи:

- семантична (+ морфологічна і лексико-семантична підсистеми), фонетична, синтаксична

Проміжні системи: морфонологічна, фразеологічна

Супровідні системи: графічна, кінетична

А. Білецький виділяє у мові:

- анасистема (загальна мовна сис-ма, тобто мова)

- ендосис-ма (внутр. сис-ми анасис-ми: фонет., семант., синтакс.)

- гіпосис-ма (підсис-ми ендосис-ми: фонематична, просодична, силабічна, морфолог., лекс.)

- діасис-ми (проміжні сис-ми, що не мають власної одиниці: морфонологічна, фразеол.)