51. Основні складові пізнавальної діяльності: суб’єкт і об’єкт, мета і ціль, засоби та результат.
Пізнання-це процес особливого розвитку суб’єкта і об’єкта коли основним результатом постає знання. Під суб’єктом вважають людину або істоту із спільності людей, які реально функціонують(сім’я, група). Суб’єкт пізнання знаходиться в постійному процесі розвитку.
Об’єктом пізнання є те, на що спрямована пізнавальна діяльність суб’єкта. В принципі об’єкт також знаходиться в процесі розвитку. Об’єкт і суб’єкт находяться в процесі взаємодії задля досягнення конкретної цілі і відповідно із обраної суб’єктом метою. Мета пізн.проц.-це те, чого прагне людина. Ціль-це ті конкретні результати, яких ми досягаємо на шляху до мети. Мету ми плануємо, а цілі здобуваємо.
Суб'єкт пізнання - це людина, яка включена в суспільне життя, в суспільні зв'язки та відносини, яка використовує суспільно-вироблені форми, способи, методи практичної та пізнавальної діяльності, як матеріальні (знаряддя праці, прилади, експериментальні установки і т.п.), так і духовні (категорії, логічні форми та правила мислення, зміст мови, правила її структурної побудови та вживання); це людина, яка діяльно здійснює перехід від незнання до знання, від неповного знання до більш повного і точного, нарощуючи суспільне необхідне нове знання про дійсність.
Об'єкт пізнання - це те, на що спрямовується на основі практики пізнавальна діяльність суб'єкта.
Діяльність можна визначити як специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування. У діяльності людина створює предмети матеріальної і духовної культури, перетворює свої здібності, зберігає й удосконалює природу, будує суспільство, створює те, що без її активності не існувало в природі. Творчий характер людської діяльності виявляється в тому, що завдяки їй вона виходить за природні межі, тобто перевершує свої генотипно обумовлені можливості.
Об'єктом пізнання може бути в принципі вся дійсність, але лише в тій мірі, в якій вона увійшла в сферу діяльності суб'єкта. Поняття "об'єкт" та "об'єктивна реальність" пов'язані між собою, але не тотожні за своїм змістом. Об'єктом є не вся об'єктивна реальність, а лише та її частина, що вже введена в практику людства і становить коло його пізнавальних інтересів. Об'єктом пізнання виступають не лише явища природи, а й суспільства, і сама людина, і відносини між людьми, їхні взаємини, а також свідомість, пам'ять, воля, почуття, духовна діяльність взагалі, в усій поліфонії її проявів. Пізнання може бути спрямованим на дослідження не лише об'єктивного світу, й ідеальних об'єктів, наприклад, числа, площини і т.п. в математиці, абсолютно чорного тіла, ідеального газу, рівномірно-прямолінійного руху в фізиці, тієї чи іншої суспільно-економічної формації в суспільствознавстві і т.д. Об'єкт не є чимось раз і назавжди рівним собі, він постійно змінюється під впливом практики та пізнання, оскільки змінюється, розширюючись та поглиблюючись, та частина матеріального і духовного світу, яка включається в сферу діяльності суспільства і тим самим стає об'єктом інтересів суб'єкта.
- 1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- 2. Філософське мислення та його специфіка
- 3. Своєрідність предмету філософії.
- 4. Історичні форми постановки основного питання філософії.
- 5. Структура філософського знання.
- 6. Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. Методів.
- 7. Діалектика та метафізика як філософські методи
- 8. Основні функції філософії
- 9. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
- 10.Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій.
- 11. Особливості філософської думки у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.
- 12. Філософія Античності: загальна характеристика.
- 13.Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.
- 14. Особливості філософії епохи Відродження
- 15.Філософія Нового часу.
- 16. Класична німецька філософія
- 17. Своєрідність філософії українського духу
- 18.Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- 19. «Філософська антропологія» як напрямок сучасної філософії.
- 20. Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- 21. «Філософія життя»: загальна характеристика.
- 22. Філософські ідеї психоанаізу.
- 23. Герменевтика як напрям сучасної філософії..
- 24. Філософські ідеї структуралізму.
- 25. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу
- 26. Структура світогляду
- 27. Історичні типи світогляду
- 28. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
- 29. Основні рівні буття
- 30. Філософський зміст категорії – матерія
- 31. Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.
- 33. Визначальні категоріальні характеристики світу.
- 34. Поняття природи.
- 36. Поняття біосфери і ноосфери.
- 37 . Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
- 38. Глобальні проблеми сучасності.
- 39. Екологічні проблеми та шляхи їх розвязання.
- 40. Інтелект,почуття, память і воля як здатності людини.
- 41. Співвідношення понять людина, індивід, особа, особистість, індивідуальність.
- 42. Проблема визначення сутності людини
- 43. Проблема сенсу життя людини
- 44. Проблема свободи і відповідальності.
- 45. Свідомість як найвища форма відображення
- 46. Феноменологічна концепція свідомості
- 47. Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості
- 48.Еврестична і творча функції інтуїції
- 49. Рівні та форми суспільної свідомості
- 50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме
- 51. Основні складові пізнавальної діяльності: суб’єкт і об’єкт, мета і ціль, засоби та результат.
- 52. Гносеологія та епістемологія.
- 53. Можливості та межі пізнавального процесу.
- 54. Проблема істини в теорії пізнання
- 55. Абсолютність і відносність як властивості істини.
- 56.Проблема критеріїв істини
- 57. Істина й правда
- 58. Поняття методу і методології
- 59.Основні форми наукового пізнання
- 60. Мова як засіб комунікації та пізнання
- 61. Функції мови
- 62.Поліструктурність мови.
- Типи відношень у структурі мови
- 63. Поняття соціокультурної комунікації
- 65. Періодизація історії та її критерії.
- 66.Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
- 67. Поняття суспільного та соціального у філософії
- 68. Основні характеристики суспільства.
- 69. Соціальна структура суспільства.
- 70. Сім’я як соціальна ланка суспільства.
- 71. Нація як соціокультурний феномен.
- 72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
- 73.Рушійні сили соціального процесу.
- 74.Дух, душа і духовність: особливості взаємозв’язку.
- 76.Гуманізм філософії.
- 77.Поняття філософії економіки.
- 78.Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- 79. Поняття власності і її форм.
- 80.Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- 81.Поняття політики.
- 82.Поняття політичної системи та її структури.
- 83.Держава – складова політичної організації суспільства.
- 84.Правова держава та громадянське суспільство: поняття, проблеми формування і розвитку.
- 85.Поняття культури.
- 86.Масова культура, контркультура і антикультура.
- 87.Поняття цивілізації.
- 88.Традиції і новаторство в культурі.
- 89. Співвідношення національного та загальнолюдського у культурі.
- 90.Поняття міжкультурної комунікації.