Тема 4. Гносеологія, епістемологія і методологія науки

Лекція 5: Пізнання як вимір людського буття та спосіб самоствердження людини. Теорія пізнання в системі філософського знання. Вихідні принципи теорії пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок.

Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, абстрактне і конкретне в пізнанні. Раціональне та ірраціональне. Знання, мудрість та віра. Проблема істини та її критеріїв. Сучасні концепції істини: кореспондентська, когерентна, прагматична. Відносність істини. Істина як процес. Істина і правда.

Природа науки. Наука як діяльність людини з вироблення, систематизації і перевірки знань. Співвідношення наукового і буденного пізнання. Критика сцієнтизму і антираціоналізму.

Поняття методу та методології. Філософська, загальнонаукова та спеціально наукова методологія.

Емпіричний рівень наукового пізнання. Відмінності емпіричних і теоретичних термінів. Спостереження і експеримент. Виміри. Роль приборів. Модельне експериментування. Теоретичний рівень дослідження. Теорія як система принципів, законів, понять. Поняття як форма фіксації спільного. Природа наукових ідеалізацій. Становлення наукової теорії і ріст наукового знання.

Етапи наукового дослідження: проблема, факт, гіпотеза, концепція, теорія, ідея. Аналіз, синтез, класифікація, дедукція, узагальнення, ідеалізація. Формалізація і математизація знань. Співвідношення нових і старих теорій. Теоретичні методи: аксіоматичний, конструктивістський, гіпотетико-дедуктивний, прагматичний. Специфіка методології гуманітарного пізнання.

Динаміка наукового знання: класична наука – некласична наука – постнекласична наука. Зміна наукових парадигм. Революції в науці.

Ідеали науки. Гуманізація науки. Етика і наука.