Філософія к.Маркса
Карл Генріх Маркс (1818-1883) – завершує епоху класичної німецької філософії та закладає основи філософсько-політичної течії – марксизму, що став одним з пануючих у ХХ столітті. Марксу належить гуманістична концепція особистості з елементами суб’єктивної (діалогічної) діалектики. Марксизм пов’язаний з чіткою соціально-політичною орієнтацією – вираженням інтересів обездоленого, пригніченого пролетаріату. Маркс розробляє матеріалістичну діалектику (у Гегеля вона ідеалістична) та використовує діалектичний метод у своїй основній праці “Капіталі” до аналізу буржуазного способу виробництва. Істотним у марксизмі є також надання філософії революційно-перетворюючої ролі. “Філософи лише різним образом пояснили світ, завдання полягає у тому, щоб змінити його”. У цій тезі виражена одна з головних відмінностей нового світогляду від усієї попередньої філософії. Центральною темою та найважливішою філософською ідеєю (філософським відкриттям марксизму) стало матеріалістичне розуміння історії, викладене у Передмові до “Критики політичної економії”. Соціально-філософська концепція К.Маркса містить у собі наступні ідеї: - Визначаюча роль суспільного буття (матеріальне життя суспільства) по відношенню до суспільної свідомості. - Формулювання основного соціологічного закону про визначаючу роль матеріального виробництва у суспільному житті. - Розуміння розвитку суспільства як закономірного природно-історичного процесу, зміни суспільно-економічних формацій. (Їх п’ять: первиннообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична. Формаційний підхід, поряд з цивілізаційним підходом Арнольда Тойнбі (1889-1975), у ХХ ст. є найбільш визнаним у осмисленні та спрямованості людської історії). - Розуміння класової боротьбі як рушійної сили історичного процесу. (Сучасна філософія, розглядаючи глобальні проблеми сучасності, відмовляється від цієї ідеї, бо слідування їй може призвести людство до загибелі). - Народ розглядається як творець історії у економічній, політичній та духовній сферах. - Суспільний прогрес трактується як зміна низьких суспільно-економічних формацій вищими за допомогою соціальної революції. Вищою формацією та метою суспільного розвитку є комунізм (в умовах комунізму відсутні класи та класова боротьба, приватна власність та реалізується принцип суспільства всезагального благополуччя “від кожного по здібностям, кожному – по потребам”). Ця ідея залишається теоретичною можливістю цивілізації.
- Особливості філософського мислення
- Основна проблематика філософії
- Роль і місце філософії в житті суспільства
- Зародження філософських вчень на древньому Сході (Індія, Китай)
- Філософія стародавньої Греції
- Основні школи давньоіндійської філософії.
- Філософські течії стародавнього Китаю
- Головні етапи та напрямки давньогрецької філософії
- Основні етапи в розвитку середньовічної західноєвропейської філософії
- Зародження західноєвропейського матеріалізму і проблеми методу
- Раціоналізм як напрямок філософії Нових часів.
- Сенсуалізм як філософська течія Нових часів
- Філософія французького Просвітництва.
- Німецька класична філософія
- Філософія к.Маркса
- Основні напрямки сучасної філософії
- `Філософія життя`
- Філософія екзистенціалізму
- Сучасна філософія позитивізму
- Герменевтика
- Українська світоглядна ментальність
- Зародження української філософської культури
- Становлення класичної української філософії.
- Буття, його структура та головні властивості
- Походження
- Буття (суще) та Бог (Сущий)
- Проблеми субстанції. Матеріальна будова світу
- Людина як початок і кінцева мета філософствування. Поняття людини та механізми її відтворення.
- Сучасна філософія про походження людини. Сенс життя людини.
- Походження духовного та його особливості.
- Суспільна свідомість та її структура.
- Рівні суспільної свідомості
- Форми суспільної свідомості
- Філософські проблеми пізнання
- Структура пізнавального процесу
- Істина як предмет філософського аналізу. Основні властивості істини та її критерії.
- Етимологія
- Філософія істини
- Класична філософія
- Релігійні розуміння істини
- Основні закони діалектики.
- Основні категорії діалектики.
- Суспільство як об’єкт соціальної філософії. Особливості соціального знання.
- Проблема побудови Теоретичних модулей соціуму.
- Природа як безпосередня умова суспільства.
- Географічні умови суспільного розвитку.
- Народонаселення – важливий природний чинник суспільного життя.
- Суспільне виробництво та його види.
- Спосіб виробництва, його структура
- Суспільні суперечності, їх місце в розвитку суспільства.
- Основні чинники суспільного розвитку.
- Предмет філософії історії.
- Філософія про суспільний прогрес.
- Глобальні проблеми сучасного світу.