Німецька класична філософія
імецька класична філософія — термін, що об'єднує філософські праці німецьких мислителів кінця 18-го — початку 19-го століття. До визначних представників німецької класичної філософії заведено відносити Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Феєрбаха. Термін вживався в радянській і вживається в пострадянській філософській літературі. В європейській філософській літературі поширений термін німецький ідеалізм, до якого відносять майже всіх цих філософів за винятком матеріаліста Феєрбаха.
Затвердженню терміну сприяла книга Фрідріха Енгельса «Людвіг Феєрбах і кінець німецької класичної філософії».
Фiлософи представники нiмецького iдеалiзму
Кант Фіхте Шеллінг Гегель
У своїй роботі «Три джерела і три складові частини марксизму»[1] Володимир Ленін називає німецьку класичну філософію одним із джерел, з яких виріс марксизм.
Передумовою виникнення німецького ідеалізму було заснування університетів нового типу, зокрема Берлінського університету. Університети були провідними центрами філософської думки в епоху середньовічної схоластики. Проте середньовічна філософія була підпорядкована теології. На початку нової історії та в епоху Просвітництваосновний внесок у розвиток філософії робили мислителі поза університетськими стінами: від Спінози до Вольтера. Наприкінці XVIII століття в Німеччині виникли університети світського характеру, більше не підпорядковані богослов'ю, як основній дисципліні, й філософія зайняла в них центральне світоглядне місце.
-
Содержание
- Особливості філософського мислення
- Основна проблематика філософії
- Роль і місце філософії в житті суспільства
- Зародження філософських вчень на древньому Сході (Індія, Китай)
- Філософія стародавньої Греції
- Основні школи давньоіндійської філософії.
- Філософські течії стародавнього Китаю
- Головні етапи та напрямки давньогрецької філософії
- Основні етапи в розвитку середньовічної західноєвропейської філософії
- Зародження західноєвропейського матеріалізму і проблеми методу
- Раціоналізм як напрямок філософії Нових часів.
- Сенсуалізм як філософська течія Нових часів
- Філософія французького Просвітництва.
- Німецька класична філософія
- Філософія к.Маркса
- Основні напрямки сучасної філософії
- `Філософія життя`
- Філософія екзистенціалізму
- Сучасна філософія позитивізму
- Герменевтика
- Українська світоглядна ментальність
- Зародження української філософської культури
- Становлення класичної української філософії.
- Буття, його структура та головні властивості
- Походження
- Буття (суще) та Бог (Сущий)
- Проблеми субстанції. Матеріальна будова світу
- Людина як початок і кінцева мета філософствування. Поняття людини та механізми її відтворення.
- Сучасна філософія про походження людини. Сенс життя людини.
- Походження духовного та його особливості.
- Суспільна свідомість та її структура.
- Рівні суспільної свідомості
- Форми суспільної свідомості
- Філософські проблеми пізнання
- Структура пізнавального процесу
- Істина як предмет філософського аналізу. Основні властивості істини та її критерії.
- Етимологія
- Філософія істини
- Класична філософія
- Релігійні розуміння істини
- Основні закони діалектики.
- Основні категорії діалектики.
- Суспільство як об’єкт соціальної філософії. Особливості соціального знання.
- Проблема побудови Теоретичних модулей соціуму.
- Природа як безпосередня умова суспільства.
- Географічні умови суспільного розвитку.
- Народонаселення – важливий природний чинник суспільного життя.
- Суспільне виробництво та його види.
- Спосіб виробництва, його структура
- Суспільні суперечності, їх місце в розвитку суспільства.
- Основні чинники суспільного розвитку.
- Предмет філософії історії.
- Філософія про суспільний прогрес.
- Глобальні проблеми сучасного світу.