Істина як предмет філософського аналізу. Основні властивості істини та її критерії.
І́стина — одна з центральних категорій гносеології, правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини[2], її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях об'єктивної дійсності.
У тлумачному словнику української мови істина трактується також як правда, як положення, твердження, судження, перевірене практикою, досвідом. В мовах програмування «істина» — одне з двох значень, які можуть приймати логічні змінні[4]. У формальній логіці істиною вважають одне з двох логічних значень, яке приписують судженням (висловлюванням).
Види істини
Абсолютна істина — повне, вичерпне знання.
Об'єктивна істина — такий зміст наших знань, що не залежить від суб'єкта за змістом (за формою завжди залежить, тому істина суб'єктивна за формою).
Відносна істина — форма вираження об'єктивної істини, яка відображає певну повноту знань, певну міру чіткості і точності, яка досягнена на певному етапі розвитку науки.
- Особливості філософського мислення
- Основна проблематика філософії
- Роль і місце філософії в житті суспільства
- Зародження філософських вчень на древньому Сході (Індія, Китай)
- Філософія стародавньої Греції
- Основні школи давньоіндійської філософії.
- Філософські течії стародавнього Китаю
- Головні етапи та напрямки давньогрецької філософії
- Основні етапи в розвитку середньовічної західноєвропейської філософії
- Зародження західноєвропейського матеріалізму і проблеми методу
- Раціоналізм як напрямок філософії Нових часів.
- Сенсуалізм як філософська течія Нових часів
- Філософія французького Просвітництва.
- Німецька класична філософія
- Філософія к.Маркса
- Основні напрямки сучасної філософії
- `Філософія життя`
- Філософія екзистенціалізму
- Сучасна філософія позитивізму
- Герменевтика
- Українська світоглядна ментальність
- Зародження української філософської культури
- Становлення класичної української філософії.
- Буття, його структура та головні властивості
- Походження
- Буття (суще) та Бог (Сущий)
- Проблеми субстанції. Матеріальна будова світу
- Людина як початок і кінцева мета філософствування. Поняття людини та механізми її відтворення.
- Сучасна філософія про походження людини. Сенс життя людини.
- Походження духовного та його особливості.
- Суспільна свідомість та її структура.
- Рівні суспільної свідомості
- Форми суспільної свідомості
- Філософські проблеми пізнання
- Структура пізнавального процесу
- Істина як предмет філософського аналізу. Основні властивості істини та її критерії.
- Етимологія
- Філософія істини
- Класична філософія
- Релігійні розуміння істини
- Основні закони діалектики.
- Основні категорії діалектики.
- Суспільство як об’єкт соціальної філософії. Особливості соціального знання.
- Проблема побудови Теоретичних модулей соціуму.
- Природа як безпосередня умова суспільства.
- Географічні умови суспільного розвитку.
- Народонаселення – важливий природний чинник суспільного життя.
- Суспільне виробництво та його види.
- Спосіб виробництва, його структура
- Суспільні суперечності, їх місце в розвитку суспільства.
- Основні чинники суспільного розвитку.
- Предмет філософії історії.
- Філософія про суспільний прогрес.
- Глобальні проблеми сучасного світу.