43.“Філософія життя” (а. Шопенгауер, ф. Ніцше).
Філософія життя (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше).
Філософія життя — підкреслено антираціональний напрям у філософії, в центрі уваги якого перебуває інстинктивно пізнавана цілісна реальність, не тотожна ні духу, ні матерії, яку було названо “життям”.Етичні погляди А. Шопенгауера. Світ, на думку філософа, існує лише настільки, наскільки людина його уявляє. Уявлення розпадається на суб'єкт і об'єкт: споглядання того, хто споглядає. Без суб'єкта уявлення немає його об'єкта, який набуває просторової і часової визначеності (йдеться не про предмети об'єктивного, матеріального світу, а про уявлення). Проте цього для пізнання, що керується принципом каузальності (причинності), недостатньо, оскільки постає питання, чи не є світ чимось більшим та іншим, ніж уявлення. Зрештою, суб'єкт пізнання на основі досвіду може виявити в собі дві принципово різні сутності: своє тіло, яке постає для нього як уявлення, об'єкт серед об'єктів, а також те, безпосередньо знайоме кожному, що називають волею. Тіло — це об'єктивація волі, а воля — це в-собі-буття тіла.Етичні погляди Ф.-В. Ніцше. Етичним поглядам Ніцше властиві презирливе ставлення до простих людей, засудження демократичних засад у житті суспільства, заперечення всезагального характеру моралі тощо. Вони мають як прихильників, так і опонентів. їх виважена оцінка наводить на думку, що проголошувана мислителем “воля до влади” означає насамперед владу над собою, панування над собою. Однак, досягнувши панування над собою, надлюдина повинна панувати над обставинами, над природою і всіма нестійкими креатурами (лат. creatura — створення) з ослабленою волею. Ця надлюдина нічого власне надлюдського в собі не містить. Вона — суверенний, автономний індивід, сильна особистість. Тезу філософа “по той бік добра і зла” не варто вважати закликом до аморальності, бо вона принаймні не означає “по той бік гарного і поганого”. У ній, очевидно, йдеться про те, що оцінювання спостережуваних явищ залежить від того, суб'єктом якого відношення є людина: за прагматичного відношення вона оцінює явища як корисні чи шкідливі, за естетичного — як прекрасні чи потворні, за морального — як добрі чи злі. Надлюдина Ф.-В. Ніцше не вступає в таке відношення до світу, за якого явища оцінюють як добрі чи злі, проте вона розрізняє позитивне і негативне, гарне і погане.Ф.-В. Ніцше здійснив у філософії поворот від раціоналістичної метафізики до ціннісних проблем, зробив особливим предметом своєї уваги дорефлексивну свідомість, вказав на ті тенденції в суспільстві і сформулював ті проблеми (свободи, творчості, відповідальності тощо), які стануть активно досліджуватися філософією XX ст.
- 1.Формування та розвиток філософської думки Стародавньої Індії.
- 2. Ортодоксальні філософські системи Стародавньої Індії
- 3.Неортодоксальні філософські системи Стародавньої Індії
- 4. Філософія конфуціанства у Стародавньому Китаї
- 5. Філософія даосизму у Стародавньому Китаї
- 6. Основні риси й етапи розвитку античної філософії
- Особливості античної філософії
- 7. Мілетська школа філософії та її основні представники.
- 8Філософія Геракліта Ефеського
- 9.Елейська школа в античній філософії.
- 10 Філософія Демокріта
- 11 Філософія Сократа
- 12. Вчення про ідеї та теорія пізнання Платона.
- 14. Філософія Аристотеля.
- 16.Стоїцизм в античній філософії
- 18. Неоплатонізм в античній філософії.
- 19. Апатія, атараксія, евдемонія в елліністичній філософії.
- 20 Основні риси й етапи розвитку філософії Середніх віків.
- 21 Апологетика: примат віри у пізнанні істини.
- 22. Патристика: віра для розуміння.
- 23. Схоластика та проблема універсалій (номіналізм і реалізм).
- 24. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.
- 25. Основні риси філософії Відродження.
- 26. Діалектика доби Відродження (Нікола Кузанський).
- 27 Натурфілософія доби Відродження (м. Копернік, д. Бруно).
- 28. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження.
- 29. Філософія Реформації (м. Лютер, ж. Кальвін).
- 30. Передумови та основні риси філософії Нового часу.
- 31. Емпірична філософія ф. Бекона.
- 32 Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р. Декарта.
- 33. Натуралістичній пантеїзм б. Спінози.
- 34. Філософія Просвітництва.
- 35. Теорія пізнання і. Канта.
- 36. Етичні погляди і. Канта (“категоричний імператив”).
- 37. Метод і система філософії г. Гегеля.
- 38.Філософія історії г. Гегеля.
- 39.Антропологічна філософія л. Фейєрбаха.
- 40. Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм).
- 41. Позитивізм.
- Теологічний етап (релігійний)
- Метафізичний етап (філософський)
- 42. Прагматизм.
- 43.“Філософія життя” (а. Шопенгауер, ф. Ніцше).
- 44.Екзистенційна філософія.
- 45.Фрейдизм.
- 46.Неофрейдизм.
- 47.Філософська герменевтика.
- 48.Неотомізм.
- 49.Філософська антропологія.
- 50.Філософія постмодернізму.
- 51.Філософська думка Київської Русі.
- 52.Філософія у Києво-Могилянській академії.
- 53.Українська філософська думка доби Відродження (хіv-хvi ст.).
- 55.Університетська філософія в Україні хviii-хiх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- 56.“Філософія серця” п. Юркевича.
- 57.Філософські ідеї у творчості Лесі Українки.
- 58.Філософські ідеї у творчості і.Я. Франка.
- 59.Філософські погляди в.І. Вернадського.
- 60.Українська філософія хх ст.
- 1.Формування та розвиток філософської думки Стародавньої Індії.