logo
Філософія

81. Репродуктивна і продуктивна діяльність людини. Поняття “творчість”.

За способом отримання та використання інформації визначають два види діяльності: репродуктивну та продуктивну (творчу). Вид діяльності визначає мета, ситуація та характер дій, в основі яких лежить тип мислення. Репродуктивна діяльність характеризується тим, що матеріал подано в готовому вигляді, його використовують у типових ситуаціях. Ця діяльність має на меті засвоєння готових знань та способів дії у певних ситуаціях. Основними розумовими діями тут виступають сприйняття, засвоєння, запам’ятовування та відтворення знань, поданих учнем у готовому вигляді. Відтворення може відбуватись або як копіювання або як вільний переказ. Це не міняє суті репродуктивної діяльності – вона не створює нового продукту (ні знань, ні способів діяльності).

Продуктивна діяльність призводить до генерування нових знань і способів діяльності, яких учень не отримав у готовому вигляді.

У способах виокремити основні ознаки продуктивної діяльності саме це є найбільш характерним її показником. Наприклад, Б.Ю.Коратяєв називає три ознаки творчої діяльності: самостійність, пошук і перебирання можливих варіантів досягнення мети та створення нового продукту. Але самостійність і активність є характеристиками не лише продуктивної, а й репродуктивної діяльності, а перебирання відомих способів діяльності без створення нового продукту навряд можна вважати продуктивною діяльністю. В навчально-пізнавальній діяльності учнів присутні й перелічені види діяльності. Б.Коратяєв виокремив дві закономірності їх співвідношень:

1. Репродуктивна та продуктивна діяльність співвідносяться як два елементи єдиного цілого: репродукція виступає як підготовча фаза, а творча діяльність – як основна;

2. Ці типи діяльності співвідносяться в кожній ланці: у першій ланці метою виступає репродукція, а як елемент творчість, у другій ланці – навпаки;

Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).

Творчість може розглядатися у двох аспектах: психологічному й філософському. Психологія творчості досліджує процес, психологічний "механізм" протікання акту творчості як суб'єктивного акту індивіда. Філософія розглядає питання про сутність творчості, що по-різному ставилося в різні історичні епохи.