5. Взаємозв’язок міфології, релігії, філософії
Вихідною для людського суспільства системою загальних знань про світ була міфологія. Таким чином, найперші уявлення про світ існували як світовідчуття, що формується міфом. Але в той же час ці уявлення, знання про світ не були однорідними. З одного боку, міф включав фантазії, вірування в богів і героїв, а з іншого - емпіричні знання, узагальнення багаторічних спостережень, здоровий глузд.
Деякі автори до «предфілософіі» відносять
релігію, розглядаючи її як попередницю міфології, інші виводять філософію з зачатків науки.
У міру вдосконалення понятійного мислення відбувається і раціоналізація міфу, в ньому все далі один від одного «відходять» знання, зас, засновані, з одного боку, на досвіді, з іншого - на вірі в надприродне. В результаті з міфології виділяються і знаходять статус самостійних дві системи знань. Та частина міфології, яка розглядала проблеми першооснови світу, його природи,
пристрою, взаємозв'язку з людиною, стала «праматір'ю» філософії. А та частина міфології, яка зверталася до проблем осягнення дійсності через віру, стала основою для теології як вчення про релігію.
У кожному конкретному суспільстві існують різні форми світогляду, але провідною є та з них, яка дає суспільству найбільш значущі для нього норми, ідеали, цінності, стандарти поведінки, забезпечуючи тим самим духовні основи життєдіяльності людей. Провідними формами
світогляду є:
міфологічний - засноване на міфі, в якому позначені закономірності, зразки поведінки, правила, відповідні сакрального порядку. Всі події, що відбуваються осмислюються через сакральне, останнє ж підкріплюється табу, звичаєм або ритуалом. Міфологічний світогляд націлене на захист спільноти людей від внутрішніх і зовнішніх загроз. Включає безліч заборон, приписів, табу для типових ситуацій;
релігійне - в основі лежить принцип служіння
трансцендентному початку - божеству, підтримання встановленого ним порядку, зафіксованого в заповідях, догматах, релігійних чеснотах. Основні характеристики світу виводяться з волі Бога. Основними релігійними чеснотами вважаються смиренність, послух, служіння, богобоязливість, богопочитание;
філософське - формується філософією як системою знань про загальне. Філософія формує у людини не світовідчуття, не світосприйняття, а світорозуміння, яке
ґрунтується не тільки на почуттях, образах і здоровому глузді, а насамперед на раціонально-теоретичномчному знанні.
- 1.Поняття світогляду, його природа та структура. Історичні та сучасні типи світогляду
- 2. Філософія як форма теоретичного усвідомлення світу. Умови її виникнення
- 3. Предмет філософії та її основні функції
- 4. Співвідношення понять “філософія” і “світогляд
- 5. Взаємозв’язок міфології, релігії, філософії
- 7. Проблема методу в філософії. Діалектика і метафізика. Сучасні філософські методи
- 8. Взаємозв’язок філософії з іншими формами суспільної свідомості.
- 9. Філософія стародавньої Світу.
- 11) Філософія Середньовіччя. Загальна характеристика і основні положення. Особливості філософії Середньовіччя.
- 12) Патристика. Схоластика (дискусія між номіналістами та реалістами).
- 13) Філософія епохи Відродження. Історичні умови її формуванні і основні її риси.
- 14) Філософія Нового часу. Емпіризм і раціоналізм. Індуктивний і дедуктивний методи (ф. Бекон і р. Декарт).
- 15) Проблема субстанції у філософській думці Нового часу (р. Декарт, г. Ляйбніц, б. Спіноза).
- 16) Французьке просвітництво і французький матеріалізм хvііі століття
- 17) Класична німецька філософія, її значення в історії філософської науки
- 18) Система і метод філософії Гегеля.
- 22) Вчення Про Комунізм.
- 24. Феофан Прокопович
- 25. Учення Сковороди про дві натури і три світи.
- 26. Т.Г.Шевченко
- 27. Філософія серця п.Юркевича.
- 31. Філософія 20 ст. Фрейдизм
- 32. Екзистенціальна філософія
- 38. Види матерії
- 40. Простір і час як форми існування матерії
- 43.Основні категорії онтології
- 44.Проблема категорій в історії філософії.
- 45. Одиничне і загальне, їх діалектика. Категорія “особливе”.
- 46. Категорія “буття” і “небуття”. Соціальне буття людини
- 47. Вчення про світ. Підстави існування світу. Сфери буття світу.
- 48.Сутність і явище. Поняття “видимість”.
- 49.Категорія “реальність”. Об’єктивна і суб’єктивна реальність
- 50.Причина і наслідок. Поняття “привід”. Дати приклад
- 51. Категорії “можливість” і “дійсність”. Роль суб’єктивного фактора в перетворенні можливості і дійсність.
- 52. Поняття “свідомість”. Проблема свідомості в історії філософії.
- 53. Свідомість. Походження свідомості. Ознаки свідомості та її структура.
- 54. Свідомість. Суспільна і індивідуальна свідомість.
- 55. Свідоме і несвідоме, їх взаємовідношення і взаємозв’язок.
- 56. Самосвідомість та її функції.
- 57. Проблема людини, її сутності та походження в філософській антропології.
- 58. Проблема походження людини. Основні наукові концепції походження людини.
- 60. Співвідношення біологічного і соціального в життєдіяльності людини
- 61. Проблема походження людини. Біологізаторський підхід (ч.Дарвін, з.Фрейд).
- 63. Проблема сутності людини в філософії, людина як цілісність.
- 64. Сучасні наукові уявлення про походження і сутність людини
- 71. Поняття «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність» та співвідношення між ними
- 76. Поняття “свобода”, його конкретно-історичний зміст і суб’єктивні вияви
- 77. Необходимость и случайность
- 79. Понятие истины.
- 80. Поняття “сенс життя”. Його конкретно-історичний зміст.
- 81. Репродуктивна і продуктивна діяльність людини. Поняття “творчість”.
- 82. Поняття культури та її сутнісні начала
- 83. Культура і цивілізація
- 84. Цінності і їх основні різновиди. Основні сфери цінносно-орієнтаційної діяльності.
- 85. Понятие исторического прогресса