84. Цінності і їх основні різновиди. Основні сфери цінносно-орієнтаційної діяльності.
Наличие множества человеческих потребностей и способов чувствования объясняет существование разнообразия оценок: то, что для одного имеет большую ценность, для другого — малую или вообще никакой. С формальной точки зрения ценности делятся на позитивные и негативные (малоценность, отсутствие ценности), на относительные и абсолютные, на субъективные и объективные. По содержанию различаются материальные ценности: приятное, полезное и пригодное; а также логические, этические и эстетические ценности: истина, добро, прекрасное.
Ценность является предметом исследования особого раздела философского знания - аксиологии (греч.axia - ценность, logos - учение). Хотя ценности (добро, истина, красота, справедливость и т.п.) всегда были предметом философского размышления, начиная с античности, но "проблема ценностей" как самостоятельная философская проблема возникла не так давно. Познавательные, онтологические, ценностные аспекты бытия долгое время не были отделены др. от друга, не составляли самостоятельные области философского исследования. Выделяют шесть областей ценности. Пр. всего, это наука - благо, в котором обнаруживает себя устремлённость к реализации ценности в будущем (стремление к истине). Одновременно наука - это "благо созерцания", т.к. наука ничего не желает изменить. Вторая область ценность - искусство, сфера созерцательных ценностей настоящего. Третья область - мистика (буддизм, пантеистические учения) - область применения созерцательных ценностей вечности. В четвёртой сфере - социально-этической - проявляют себя действенные блага, являющиеся одновременно благами будущего. Пятая сфера - сфера действия личных жизненных благ настоящего. Шестая сфера - религия "благ действенности" и абсолютного свершения - теизм, религия бога - личности, возвышение личной жизни во всём её объёме. Место философии в этой системе - промежуточное, она "посередине м.бесконечной целостностью и совершенной частичностью, м.благами будущего и благами настоящего".
- 1.Поняття світогляду, його природа та структура. Історичні та сучасні типи світогляду
- 2. Філософія як форма теоретичного усвідомлення світу. Умови її виникнення
- 3. Предмет філософії та її основні функції
- 4. Співвідношення понять “філософія” і “світогляд
- 5. Взаємозв’язок міфології, релігії, філософії
- 7. Проблема методу в філософії. Діалектика і метафізика. Сучасні філософські методи
- 8. Взаємозв’язок філософії з іншими формами суспільної свідомості.
- 9. Філософія стародавньої Світу.
- 11) Філософія Середньовіччя. Загальна характеристика і основні положення. Особливості філософії Середньовіччя.
- 12) Патристика. Схоластика (дискусія між номіналістами та реалістами).
- 13) Філософія епохи Відродження. Історичні умови її формуванні і основні її риси.
- 14) Філософія Нового часу. Емпіризм і раціоналізм. Індуктивний і дедуктивний методи (ф. Бекон і р. Декарт).
- 15) Проблема субстанції у філософській думці Нового часу (р. Декарт, г. Ляйбніц, б. Спіноза).
- 16) Французьке просвітництво і французький матеріалізм хvііі століття
- 17) Класична німецька філософія, її значення в історії філософської науки
- 18) Система і метод філософії Гегеля.
- 22) Вчення Про Комунізм.
- 24. Феофан Прокопович
- 25. Учення Сковороди про дві натури і три світи.
- 26. Т.Г.Шевченко
- 27. Філософія серця п.Юркевича.
- 31. Філософія 20 ст. Фрейдизм
- 32. Екзистенціальна філософія
- 38. Види матерії
- 40. Простір і час як форми існування матерії
- 43.Основні категорії онтології
- 44.Проблема категорій в історії філософії.
- 45. Одиничне і загальне, їх діалектика. Категорія “особливе”.
- 46. Категорія “буття” і “небуття”. Соціальне буття людини
- 47. Вчення про світ. Підстави існування світу. Сфери буття світу.
- 48.Сутність і явище. Поняття “видимість”.
- 49.Категорія “реальність”. Об’єктивна і суб’єктивна реальність
- 50.Причина і наслідок. Поняття “привід”. Дати приклад
- 51. Категорії “можливість” і “дійсність”. Роль суб’єктивного фактора в перетворенні можливості і дійсність.
- 52. Поняття “свідомість”. Проблема свідомості в історії філософії.
- 53. Свідомість. Походження свідомості. Ознаки свідомості та її структура.
- 54. Свідомість. Суспільна і індивідуальна свідомість.
- 55. Свідоме і несвідоме, їх взаємовідношення і взаємозв’язок.
- 56. Самосвідомість та її функції.
- 57. Проблема людини, її сутності та походження в філософській антропології.
- 58. Проблема походження людини. Основні наукові концепції походження людини.
- 60. Співвідношення біологічного і соціального в життєдіяльності людини
- 61. Проблема походження людини. Біологізаторський підхід (ч.Дарвін, з.Фрейд).
- 63. Проблема сутності людини в філософії, людина як цілісність.
- 64. Сучасні наукові уявлення про походження і сутність людини
- 71. Поняття «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність» та співвідношення між ними
- 76. Поняття “свобода”, його конкретно-історичний зміст і суб’єктивні вияви
- 77. Необходимость и случайность
- 79. Понятие истины.
- 80. Поняття “сенс життя”. Його конкретно-історичний зміст.
- 81. Репродуктивна і продуктивна діяльність людини. Поняття “творчість”.
- 82. Поняття культури та її сутнісні начала
- 83. Культура і цивілізація
- 84. Цінності і їх основні різновиди. Основні сфери цінносно-орієнтаційної діяльності.
- 85. Понятие исторического прогресса