77. Необходимость и случайность
Необходимость и случайность - философские категории, выражающие отношение к основанию (сущности) процесса его отдельных форм (проявлений). Те или иные явления, будучи осуществлением и развитием сущности, необходимы, но в своей единичности, неповторимости выступают как случайные. Иными словами, Н. есть то, что обязательно должно произойти в данных условиях, С. же имеет свое основание не в сущности явления, а в воздействии на него др. явлений, это то, что может быть,а может и не быть, может произойти так, а может произойти и иначе. При метафизическом, рассудочно-эмпирическом подходе к взаимодействию явлений, их развитию человек оказывается перед неразрешимым противоречием. С одной стороны, все явления, события и т. п. возникают под действием какой-то причины, и, следовательно, они не могли не возникнуть. С др. стороны, их появление зависит от бесконечного числа разнообразных условий, при к-рых данная причина действует, и непредугадываемое их сочетание делает такое появление необязательным, случайным. Не будучи в состоянии разрешить это противоречие, метафизическое мышление приходит либо к фатализму, при к-ром любое событие оказывается изначально предопределенным, либо к релятивизму и индетерминизму (Детерминизм и индетерминизм), при к-ром события превращаются в конечном счете в хаос случайностей. И в том и в др. случае целесообразная человеческая деятельность оказывается бессмысленной.
Свобода и необходимость - философские категории, выражающие взаимоотношение между деятельностью людей и объективными законами природы и об-ва. Идеалисты в своем большинстве рассматривают С. и н.. как взаимоисключающие понятия понимают С. как самоопределение духа, как С. воли, как возможность поступать согласно волеизъявлению, к-рое не детерминировано внешними условиями. Они полагают, что идеи детерминизма, устанавливающая необходимость человеческих поступков, полностью снимает ответственность человека и делает невозможным нравственную оценку его действий. Только ничем не ограниченная и безусловная С. выступает, с их т. зр., единственной основой человеческой ответственности, а следовательно, и этики. Крайний субъективизм в объяснения С. допускают, напр., приверженцы экзистенциализма
- 1.Поняття світогляду, його природа та структура. Історичні та сучасні типи світогляду
- 2. Філософія як форма теоретичного усвідомлення світу. Умови її виникнення
- 3. Предмет філософії та її основні функції
- 4. Співвідношення понять “філософія” і “світогляд
- 5. Взаємозв’язок міфології, релігії, філософії
- 7. Проблема методу в філософії. Діалектика і метафізика. Сучасні філософські методи
- 8. Взаємозв’язок філософії з іншими формами суспільної свідомості.
- 9. Філософія стародавньої Світу.
- 11) Філософія Середньовіччя. Загальна характеристика і основні положення. Особливості філософії Середньовіччя.
- 12) Патристика. Схоластика (дискусія між номіналістами та реалістами).
- 13) Філософія епохи Відродження. Історичні умови її формуванні і основні її риси.
- 14) Філософія Нового часу. Емпіризм і раціоналізм. Індуктивний і дедуктивний методи (ф. Бекон і р. Декарт).
- 15) Проблема субстанції у філософській думці Нового часу (р. Декарт, г. Ляйбніц, б. Спіноза).
- 16) Французьке просвітництво і французький матеріалізм хvііі століття
- 17) Класична німецька філософія, її значення в історії філософської науки
- 18) Система і метод філософії Гегеля.
- 22) Вчення Про Комунізм.
- 24. Феофан Прокопович
- 25. Учення Сковороди про дві натури і три світи.
- 26. Т.Г.Шевченко
- 27. Філософія серця п.Юркевича.
- 31. Філософія 20 ст. Фрейдизм
- 32. Екзистенціальна філософія
- 38. Види матерії
- 40. Простір і час як форми існування матерії
- 43.Основні категорії онтології
- 44.Проблема категорій в історії філософії.
- 45. Одиничне і загальне, їх діалектика. Категорія “особливе”.
- 46. Категорія “буття” і “небуття”. Соціальне буття людини
- 47. Вчення про світ. Підстави існування світу. Сфери буття світу.
- 48.Сутність і явище. Поняття “видимість”.
- 49.Категорія “реальність”. Об’єктивна і суб’єктивна реальність
- 50.Причина і наслідок. Поняття “привід”. Дати приклад
- 51. Категорії “можливість” і “дійсність”. Роль суб’єктивного фактора в перетворенні можливості і дійсність.
- 52. Поняття “свідомість”. Проблема свідомості в історії філософії.
- 53. Свідомість. Походження свідомості. Ознаки свідомості та її структура.
- 54. Свідомість. Суспільна і індивідуальна свідомість.
- 55. Свідоме і несвідоме, їх взаємовідношення і взаємозв’язок.
- 56. Самосвідомість та її функції.
- 57. Проблема людини, її сутності та походження в філософській антропології.
- 58. Проблема походження людини. Основні наукові концепції походження людини.
- 60. Співвідношення біологічного і соціального в життєдіяльності людини
- 61. Проблема походження людини. Біологізаторський підхід (ч.Дарвін, з.Фрейд).
- 63. Проблема сутності людини в філософії, людина як цілісність.
- 64. Сучасні наукові уявлення про походження і сутність людини
- 71. Поняття «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність» та співвідношення між ними
- 76. Поняття “свобода”, його конкретно-історичний зміст і суб’єктивні вияви
- 77. Необходимость и случайность
- 79. Понятие истины.
- 80. Поняття “сенс життя”. Його конкретно-історичний зміст.
- 81. Репродуктивна і продуктивна діяльність людини. Поняття “творчість”.
- 82. Поняття культури та її сутнісні начала
- 83. Культура і цивілізація
- 84. Цінності і їх основні різновиди. Основні сфери цінносно-орієнтаційної діяльності.
- 85. Понятие исторического прогресса