76. Поняття “свобода”, його конкретно-історичний зміст і суб’єктивні вияви
Свобо́да — здатність людини чинити відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності. Свобода — в найзагальнішому значенні, наявність можливості вибору, варіантів витоку подій. Відсутність вибору, варіантів розходження події рівносильна відсутністю свободи, неволі, рабству. Свобода є одним з проявів випадковості, керованої свободою волі (навмисність волі, усвідомлена свобода) або стохастичним законом (непередбачуваність витоку події, неусвідомлена свобода). В цьому значенні, поняття «свобода» протилежно поняттю «необхідність».Ідея свободи має велике значення для розуміння історії як глобального суспільства в цілому так і сучасного українського народу. Одним з традиційних образів у світогляді українського народу так само як і у світогляді багатьох народів Великого Степу є образ вільної людини - скіфа, русича, козака, чумака та ін., життя якого пов'язане з боротьбою з будь-якими проявами несвободи, неволі і рабства як у матеріальному так і в духовному розумінні. В суспільних стосунках розрізняють два типи особистої (індивідуальної) свободи:
негативна свобода, коли зосереджуються на відсутності втручання з боку інших людей,
позитивна свобода, коли увага зосереджується на спроможності особи самостійно приймати рішення щодо вчинення власних дій. Іншими словами, позитивна свобода передбачає не свободу «від», а свободу «для» — свободу вести певний передбачений особою спосіб життя.
Види свободи можна розділити на три категорії:
свобода волі людини — свідома свобода вибору у житті, приватних життєвих рішеннях, обранні життєвих пріоритетів, організації свого життя тощо
суспільна свобода громадянина — права людини в суспільстві та державі, регульована законами.
духовна свобода особистості — християнське розуміння свободи духа від рабства гріху та гріховним страстям (тобто від своїх же пристрастей та злих навичок, напр. від гніву, нетерпеливості, осуду, сладострастя, жадібності, заздрості, надмірних пожадань плоті тощо)
- 1.Поняття світогляду, його природа та структура. Історичні та сучасні типи світогляду
- 2. Філософія як форма теоретичного усвідомлення світу. Умови її виникнення
- 3. Предмет філософії та її основні функції
- 4. Співвідношення понять “філософія” і “світогляд
- 5. Взаємозв’язок міфології, релігії, філософії
- 7. Проблема методу в філософії. Діалектика і метафізика. Сучасні філософські методи
- 8. Взаємозв’язок філософії з іншими формами суспільної свідомості.
- 9. Філософія стародавньої Світу.
- 11) Філософія Середньовіччя. Загальна характеристика і основні положення. Особливості філософії Середньовіччя.
- 12) Патристика. Схоластика (дискусія між номіналістами та реалістами).
- 13) Філософія епохи Відродження. Історичні умови її формуванні і основні її риси.
- 14) Філософія Нового часу. Емпіризм і раціоналізм. Індуктивний і дедуктивний методи (ф. Бекон і р. Декарт).
- 15) Проблема субстанції у філософській думці Нового часу (р. Декарт, г. Ляйбніц, б. Спіноза).
- 16) Французьке просвітництво і французький матеріалізм хvііі століття
- 17) Класична німецька філософія, її значення в історії філософської науки
- 18) Система і метод філософії Гегеля.
- 22) Вчення Про Комунізм.
- 24. Феофан Прокопович
- 25. Учення Сковороди про дві натури і три світи.
- 26. Т.Г.Шевченко
- 27. Філософія серця п.Юркевича.
- 31. Філософія 20 ст. Фрейдизм
- 32. Екзистенціальна філософія
- 38. Види матерії
- 40. Простір і час як форми існування матерії
- 43.Основні категорії онтології
- 44.Проблема категорій в історії філософії.
- 45. Одиничне і загальне, їх діалектика. Категорія “особливе”.
- 46. Категорія “буття” і “небуття”. Соціальне буття людини
- 47. Вчення про світ. Підстави існування світу. Сфери буття світу.
- 48.Сутність і явище. Поняття “видимість”.
- 49.Категорія “реальність”. Об’єктивна і суб’єктивна реальність
- 50.Причина і наслідок. Поняття “привід”. Дати приклад
- 51. Категорії “можливість” і “дійсність”. Роль суб’єктивного фактора в перетворенні можливості і дійсність.
- 52. Поняття “свідомість”. Проблема свідомості в історії філософії.
- 53. Свідомість. Походження свідомості. Ознаки свідомості та її структура.
- 54. Свідомість. Суспільна і індивідуальна свідомість.
- 55. Свідоме і несвідоме, їх взаємовідношення і взаємозв’язок.
- 56. Самосвідомість та її функції.
- 57. Проблема людини, її сутності та походження в філософській антропології.
- 58. Проблема походження людини. Основні наукові концепції походження людини.
- 60. Співвідношення біологічного і соціального в життєдіяльності людини
- 61. Проблема походження людини. Біологізаторський підхід (ч.Дарвін, з.Фрейд).
- 63. Проблема сутності людини в філософії, людина як цілісність.
- 64. Сучасні наукові уявлення про походження і сутність людини
- 71. Поняття «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність» та співвідношення між ними
- 76. Поняття “свобода”, його конкретно-історичний зміст і суб’єктивні вияви
- 77. Необходимость и случайность
- 79. Понятие истины.
- 80. Поняття “сенс життя”. Його конкретно-історичний зміст.
- 81. Репродуктивна і продуктивна діяльність людини. Поняття “творчість”.
- 82. Поняття культури та її сутнісні начала
- 83. Культура і цивілізація
- 84. Цінності і їх основні різновиди. Основні сфери цінносно-орієнтаційної діяльності.
- 85. Понятие исторического прогресса