logo
Філософія

76. Поняття “свобода”, його конкретно-історичний зміст і суб’єктивні вияви

Свобо́да — здатність людини чинити відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності. Свобода — в найзагальнішому значенні, наявність можливості вибору, варіантів витоку подій. Відсутність вибору, варіантів розходження події рівносильна відсутністю свободи, неволі, рабству. Свобода є одним з проявів випадковості, керованої свободою волі (навмисність волі, усвідомлена свобода) або стохастичним законом (непередбачуваність витоку події, неусвідомлена свобода). В цьому значенні, поняття «свобода» протилежно поняттю «необхідність».Ідея свободи має велике значення для розуміння історії як глобального суспільства в цілому так і сучасного українського народу. Одним з традиційних образів у світогляді українського народу так само як і у світогляді багатьох народів Великого Степу є образ вільної людини - скіфа, русича, козака, чумака та ін., життя якого пов'язане з боротьбою з будь-якими проявами несвободи, неволі і рабства як у матеріальному так і в духовному розумінні. В суспільних стосунках розрізняють два типи особистої (індивідуальної) свободи:

  1. негативна свобода, коли зосереджуються на відсутності втручання з боку інших людей,

  2. позитивна свобода, коли увага зосереджується на спроможності особи самостійно приймати рішення щодо вчинення власних дій. Іншими словами, позитивна свобода передбачає не свободу «від», а свободу «для» — свободу вести певний передбачений особою спосіб життя.

Види свободи можна розділити на три категорії: