5. Елейська школа в античній філософії.

Виникла в Елеї на пд Італії у VI-V ст. до н.е. Гол її представники: Ксенофан, Парменід, Зенон Елейський, Мелісс Самоський, Горгій. На відміну від мілетської та піфагорейської традицій розглядати дійсність як узгодження, єднання протилежностей; аргументовано критикують всі вчення, де визнається рухома, мінлива першооснова речей; обґрунтовують поняття про незмінну сутність істинного буття. Елейська школа вперше розрізнила мислення (мислиме буття) та чуттєві дані (буття, що сприймається чуттєво), виділила буття як поняття про дійсність. Завдяки цьому вперше був здійснений поділ між поняттям і тим, що воно позначає, поняття стає окремим предметом дослідж. Ксенофан оригінально розуміє єдність світу. На його думку, єдність світ – це і є бог, а Бог – це чистий розум. У цього Бога немає тілесної сили, бо його сила у мудрості. За Ксенофаном філософ - Бог. Такий Бог є найвищим проявом цілісності, а в основі такої цілісності - думка, розум. Він фіксує думку, що будь-яка філософія є ідеалізм. Поняття про Богофілософа продовжує Парменід, довівши його до поняття цілісності буття. Доводив, що існує лише вічне і незмінне Буття, тотожне думці. Осн його тези: 1.Окрім Буття немає нічого. Також і мислення є Буття, бо не можна мислити ні про що.2. Буття ніким і нічим не породжено, інакше довелося б визнати, що воно сталося з Небуття, але Небуття немає. 3.Буття не схильне до псування і загибелі, інакше воно перетворилося б на Небуття, але Небуття не існує. 4.В Буття немає ні минулого, ні майбутнього. Буття є чисте сьогодення. Воно нерухоме, однорідно, абсолютно і обмежено, має форму сфери. Зенон вважав, що поняття про рух є суперечливим, а отже, неістинним. Його міркування дістало назву епіхейрема – стислий умовивід, та апорія – безвихідне становище. З/д апорій Зенон доводив одиничність буття. Увесь хід думок говорить, що буття у нього є просторовим явищем, що існуючим є те, що має величину або просторовий об’єм. Йому належить ціла низка апорй проти істинності вчення про рух. Згідно з його ученням, предмет, який рухається, не здатен рухатися взагалі.