3.Філософія конфуціанства. Філософія даосизму.
Засновник – Кун Цю (Конфуцій). Гол твір отримав назву «Лунь юй» («бесіди і висловлювання») і вміщував велику к-сть філософ і реліг настанов. Центр ідеєю став пошук адекватних взаємовідносин між богом Неба й правителем – імператором на землі – Ваном. Вважалося, що бог Неба був невичерпним джерелом благодаті - магічної сили Де, завдяки якій правитель Ван міг управляти сусп-вом, гарантувати жителям Піднебесся захист від хаосу та щасливе життя. Визнаючи першоосновою світу Сина Неба, що шляхом дао, людина має прямувати тим самим шляхом. Конфуцій трактує Дао як з-н дія-сті окремої людини, відповідальної за свої вчинки й думки. Еталоном поведінки людини, яка прямує шляхом дао є благородний муж, який дотримується принципу жень (людяність), і (справедливість, обов’язок), чжи (знання), лі (ритуал), сяо (любов сина до батька). Розв'язуючи суперечності буття людини, Конфуцій ретельно дотримувався свого ж правіша чжун юн — золотої середини, щоразу виходячи з початк тотожності протилежностей. Тим самим сенс його дія-сті як мудреця зводився до встановл прир — божественної рівноваги. Але Конфуцій не помічає, що суперечності залишилися — вони лише піднесені на рівень логіки понять. Так, вимога "шляхетності" — не чинити з ін, як не хочеш, щоб вчинили з тобою", — не узгоджується з ієрархією повноважень. Покарання сина є вияв батьківськ обов'язку і порушувати асиметрію їх взаємин неможливо навіть в ідеальній формі.
У І ст. до н. е. посіло домінуюче становище в стародавньому Китаї. Зміцненню його позицій сприяло учення про космічні сили інь та янь. Особа Конфуція набула статусу божества. У цій с-мі не було пророків.
Філософія даосизму.
Засновник - давньокитайськ мислитель Лао-цзи. Згідно з легендою, він залишив рукопис в 5000 знаків, який згодом отримав назву «Дао де цзин» («Книга про дао та шляхи його досягнення». В основу своїх філософ. роздумів Лао-цзи поклав 3 гол поняття: «дао», «де», «у-вей». Дао – це першопричина всіх речей, предметів навколишн світу. Мудреці говорили, що людина залежить від землі, земля – від неба (комосу), небо від дао, а дао – від самого самого. Йому не можна дати конкретного імені, адже він є першопричиною, яка дає імя всім предметам навколиш світу. Все розпочинається з Дао й повертається до нього, воно є гол з-ном буття, визначає його розвиток і зміну. Мудра людина повинна підкорятися закону Дао шляхом звільн від егоїзму й поєдн з природою. Це вказувало на важливу ідею даосизму: матер світ був відносним, так як життя і смерть на землі. Тому можна було сподіватись на безсмертя. Другим поняттям є Де. У філософ. трактатах говорилося про те, що Дао породжує предмети, а Де їх формує та розвиває. Третій термін - У-вей. Це будь-яка дія-сть людини, що перешкоджає розвитку та існуванню дао.
На чолі пантеону даоських богів стояла трійця: Шан Ді, Дао-Цзи, творець світу Пань-Гу. Даоським культом керували жерці і ченці. Даоські мудреці говорили, що кожна людина після народження отримує певну к-сть енергії, яку вона з необхідністю витрачає протягом життя. Втрачену енергію можна поповнити з природи, повітря, їжі з/д спец. методик і навіть отримати її надлишок, що надасть власнику надприр здібностей, зокрема і безсмертя. Людина має дбати про чистоту тіла й душі. Наповн енергією тіла є способом очищ душі й отрим абсолютн щастя під час єднання з небом.
- 1.Ортодокс філософ с-ми Старод Індії.
- 2. Неортодокс філософ с-ми Старод Індії.
- 3.Філософія конфуціанства. Філософія даосизму.
- 4. Філософія Мілетської школи.
- 5. Елейська школа в античній філософії.
- 6. Філософія Демокріта.
- 7. Вчення про ідеї та теорія пізнання Платона.
- 8. Філософія та етика Аристотеля
- 9. Сократ та сократичні філософські школи. Стоїцизм, скептицизм, епікуреїзм.
- 10. Апологетика як етап філософії середніх віків.
- 11. Патристика як етап філософії середніх віків.
- 12. Схоластика як етап філософії середніх віків.
- 13. Натурфілософія доби Відродження (Коперник, Бруно).
- 14. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
- 15. Філософія Реформації.. (Лютер, Кальвін)
- 17. Емпірична філософія Бекона.
- 16. Раціоналізм і дуалізм філос. Поглядів Декарта.
- 18. Натуралістичний пантеїзм Спінози.
- 19. Теорія пізнання Канта.
- 20. Метод і система філософії Гегеля.
- 21. Формаційна теорія розвитку к. Маркса
- 22. Філос. Думка Київської Русі.
- 23. Філософія Сковороди.
- 24. «Філософія серця» Юркевича.
- 25. Філософія Франка.
- 26. Філософія Вернадського.
- 27. Українська філософія хх ст.
- 28. Екзестанційна філософі ж.П. Сарта
- 29. Філософія позитивізму і прагматизму
- 30. Філософія Неофрейдизму.