22. Філос. Думка Київської Русі.
У суч літ-рі найпоширен є погляд, згідно з яким філософія в Укр почин в Х-ХІІ ст (доба Київ Русі) після введення на її території християнства.
Світоглядна культура Русі акцентує увагу на таких важл проблемах, як протистояння духу і природи, душі і тіла, духовного і тілесного, Бога і Диявола та інших. При цьому в центр названої піраміди проблем ставиться людина в етико-моральному світлі, її почуття і розуміння світу. Осн проблемою філософії цього періоду була людина, сенс її буття, розуміння людськ щастя та шляхів його досягн, співвіднош Бога і людини, тобто морально-етична проблематика. Розвиток філософ думки у Київ Русі в межах християнськ віровчення яскраво демонструють літописи та твори церковно-богословського характеру: проповіді, повчання та ін.; архітектура і живопис Софійського собору
У 1054 р зявилась перша реліг-філософ праця митрополита Іларіона "Слово про закон і благодать", в якому осмислюється історія людства, вказується на її цілісний характер, розгляд проблеми сенсу людськ життя, свободи людини у світі на основі християн догматів. На поч. ХІІ ст. зявлилась «Повість временних літ», авторство якої приписують ченцю Нестору. Саме в цьому творі вперше вжив терміни «філософ» і «філософствувати». Філософ звучання мають «Посланіє» К.Смолятича, «Златоуст» К. Туровського та ін. В цих творах домінуюча реліг проблема отримала філософ інтерпретацію. До таких проблем належали питання про буття Бога, взаємовідносини між церквою і владою, про добро і зло як протиставл Бога і сатани. Реліг філософія своїм домінуючим принципом вважала можливість отримання знання через софійну мудрість. Софійність стала визнач особл укр. філософ думки. «Софія-мудрість» - це сутність Бога, «душа світу», вона вважається першопричиною інтеграції світу, людини і Бога. Таке подвійне розуміння привело до виникн екзистенц «софійного» спрямув реліг-філософ с-м Київ Русі. Мудрість і любов до мудрості визнавались не лише знанням, вони були пізнанням Бога, який є сутністю речей, предметів, явищ навкол світу. Любов до мудрості спрямована не просто на розум світу, а й практ володіння ним. Органом розум зовн світу є серце-точка, в якій поєдн думки, воля і віра. Лише з/д серця можна отримати істину життя, воно стає інструментом прогнозув результатів матер або духовної дія-сті людини. Почуття серця – критерій істини в процесі розум світу. Сусп-во розгляд крізь призму вічного конфлікту добра і зла. Елементами соц. філософії стали патріот ідеї єдності всіх руських земель, зміцн і централіз держави. Антрополог ідеї витікали з позиції, що людина спочатку була створена як богоподібна, а потім була «опоганена первородним гріхом». Наслідок-її стражд і бажання через покаяння отримати безсмертя душі. Заверш розв філософ думки Київ Русі якнайпильнішою увагою до людини, закладанням підвалин гуманіст традиції. Це знайшло відобр в «Повчанні Мономаха» та культі Діви Марії як захисниці людства
- 1.Ортодокс філософ с-ми Старод Індії.
- 2. Неортодокс філософ с-ми Старод Індії.
- 3.Філософія конфуціанства. Філософія даосизму.
- 4. Філософія Мілетської школи.
- 5. Елейська школа в античній філософії.
- 6. Філософія Демокріта.
- 7. Вчення про ідеї та теорія пізнання Платона.
- 8. Філософія та етика Аристотеля
- 9. Сократ та сократичні філософські школи. Стоїцизм, скептицизм, епікуреїзм.
- 10. Апологетика як етап філософії середніх віків.
- 11. Патристика як етап філософії середніх віків.
- 12. Схоластика як етап філософії середніх віків.
- 13. Натурфілософія доби Відродження (Коперник, Бруно).
- 14. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
- 15. Філософія Реформації.. (Лютер, Кальвін)
- 17. Емпірична філософія Бекона.
- 16. Раціоналізм і дуалізм філос. Поглядів Декарта.
- 18. Натуралістичний пантеїзм Спінози.
- 19. Теорія пізнання Канта.
- 20. Метод і система філософії Гегеля.
- 21. Формаційна теорія розвитку к. Маркса
- 22. Філос. Думка Київської Русі.
- 23. Філософія Сковороди.
- 24. «Філософія серця» Юркевича.
- 25. Філософія Франка.
- 26. Філософія Вернадського.
- 27. Українська філософія хх ст.
- 28. Екзестанційна філософі ж.П. Сарта
- 29. Філософія позитивізму і прагматизму
- 30. Філософія Неофрейдизму.