2. Неортодокс філософ с-ми Старод Індії.

Буддизм — світова релігія, морально-етичне вчення зі значними філософ вкрапленнями. Як і більшість шкіл індійськ філософії, вважає, що життя — це страждання. «4 благородні істини» Будди проголошують: існує страждання, є причина страждання, можна припинити страждання, є шлях, який веде до цього. Причиною страждань є бажання людей. А спосіб регулювання їх є восьмиступінчастий шлях морал вдосконал людини: прав розуміння, прав прагнення, прав думка, прав мова, прав дія, прав спосіб життя, прав зусилля, прав зосередженість. Цей шлях є нічим іншим, як засобом опанування бажаннями. На цьому шляху досягається нірвана — стан незворушності й спокою, який перериває сансару — безкінечність народжень. Цікавою є онтологічна конструкція буддизму. Він є одним з небагатьох вчень, що заперечують субстанц модель світу і розгляд суще як процес, безперервне становл. Все суще склад з псих і матер елементів (дхарм), які постійно перебув у стані буття—небуття, в стані пульсації між цими полюсами. На цій підставі буддизм заперечує існув душі як окремої сутності.

Засновник джайнізму - Махавір. Він вчив, що досягти істини можуть лише чоловіки, жінки на це не здатні. Визнає існув 2 вічних, ніким не створених субстанцій: дживи (живої душі, активності, дії) та адживи (нежива матерія, простір, ефір). Джайнізм, як і буддизм, пропонував шлях звільн від сансари, але визнавав існув душі, що через самовдосконал досягає нірваші — відрив від тіла, що й сковує. Для цього необхідно: 1) "досконалий погляд"—бачення світу крізь призму вчення джайнів; 2) "досконале знання"—збагнення цього вчення; 3) "досконала поведінка"—дотримання "п'яти великих обітниць". Правила поведінки досить прості: не завдавати шкоди тваринам (джайнам заборонено навіть займатися скотарством, вони вегетаріанці, правовірні навіть тепер ходять з мітлою, підмітаючи перед собою дорогу, щоб кого-небудь не розчавити), бути доброчесним, правдивим, не брати чужого, не впадати в пристрасті та мирські уподобання. Через те, що тіло заважає душі звільнит, джайни визнавали шлях аскетизму аж до голодної смерті. У результаті душа стане Верховною душею. Джайни не вірили в існування Бога. Бог – це прояв мудрості.

Гол особл черваки-локаяти — заперечення вчення про карму, що поставило її в опозицію як до ортодокс, так і до неортодокс течій. Локаятики визнавали існування тільки матер світу, заперечуючи все надприр: бога, душу, рай, пекло тощо. Гол джерелом пізнання та критерієм істини є чуттєве сприйняття. Людина живе тільки один раз, тому вона повинна думати про щасливе життя не в майбутн, а в цьому житті. Мета людини — долати страждання і намагатись отримати насолоду. Причому насолода не зводиться тільки до вдоволення фізіолог потреб, під нею розумілася повнота людськ життя, тобто у всьому людина має віднаходити вдоволення — у праці, у політиці, у торгівлі — навіть якщо це пов'язано із стражданням. Локаята висунула принцип свабхави — індивід природи кожної речі, яка визначає її шлях та долю (у різній інтерпритації увійшов у зміст багатьох шкіл Індії).