5. Психоаналітична парадигма людського буття § 116. Що таке психоаналіз?

Під психоаналізом можна розуміти течію у філо­софії і психології, що виникла на межі XIX і XX сто­річ, але належить XX ст., і пов'язана насамперед з ім'ям Зигмунда Фрейда.

У широкому розумінні психоаналіз — це вчення про позасвідоме і його роль у житті людини.

У вузькому розумінні психоаналіз є метод лікування низки психічних захворювань, коли шляхом послідов­них питань аналітика і відповідей пацієнта (а також за допомогою аналізу сновидінь) відбувається усвідом­лення травми, прихованої у несвідомому, і звільнення від неї, а також від комплексів та внутрішніх конфлік­тів, які вона породжує.

Несвідоме або підсвідомість трактуєтеся психоаналітиками як усе те, що лежите за межами нашої свідомості, але водночас належить до сфери психіки. Сам інтерес до несвідомого і висунення цього терміну на перший план багато в чому завдячує творчості Шопенгауера і Ніцше з їхніми вченнями про волю як реальність, що протистоїть і передує розуму.