29. Пантеїзм.Механіцизм у філософії Нового часу

Пантеїзм— філософська доктрина, яка стверджує, що всесвіт є ідентичним з Богом; редукція Бога до всесвіту або всесвіту до Бога. Іншими словами, пантеїзм це — вірування чи вчення, яке представляє природний світ, включаючи людину, частиною божества.

Термін «пантеїст» був введений англійським філософом Дж. Толандом (, а термін «пантеїзм» — його противником нідерландським теологом І. Фаєм .

У пантеїстичних концепціях нерідко ховалися натуралістичні тенденції, що розчиняють Бога в природі і підводили до матеріалізму, представляючи собою вчення, опозиційні за відношенням до панівного теїстичного релігійного світогляду. Іноді ж у форму пантеїзму вдягалися релігійно-містичні прагнення, що розчиняють природу в бозі.

Механіцизм — напрям у філософії XVI — XVIII століть, що зводив усю багатогранність світу до механічного руху однорідних часток матерії, а складні закономірності розвитку — до найпростіших законів механіки. Представниками механіцизму в філософії — Томас Гоббс, Жульєн Офре де Ламетрі, Поль Анрі Гольбах.

30. Визначте ключові моменти французької філософії ХVІІІ ст.